Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №51 "Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 60-х років"

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 51. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 60-х років.

Особливості відбудови промисловості

  Постанова Раднаркому СРСР «Про невідкладні заходи по відбудові народного господарства в районах, визволених від німецько-фашистської окупації» (серпень 1943 p.). визначала програму відновлення економіки визволених районів.
  У 1945 р. розпочалася відбудова великих підприємств металургії – «Азовсталь», «Запоріжсталь», Макіївського, Криворізького, Єнакіївського заводів. За три місяці після звільнення східних областей України введено в дію 123 великих і 506 дрібних шахт Донбасу, що давали 18% довоєнного видобутку. Восени 1945 р. поновив роботу Харківський тракторний завод. Наприкінці 1945 р. ціною величезних фізичних і духовних зусиль було відновлено третину довоєнного індустріального потенціалу республіки.
  Плани щодо подальшого промислового розвитку України були відображені в «Законі про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946 – 1950 pp.» Основне завдання першої післявоєнної п'ятирічки вбачалося у поновленні довоєнного рівня промисловості і сільського господарства та підвищенні продуктивності праці на 36%. Пріоритетними були відновлення та подальший розвиток важкої індустрії, залізничного транспорту, відродження вугільної промисловості республіки, металургійних заводів Донбасу і Придніпров'я, хімічної промисловості. Це несло приховану загрозу посилення диспропорцій і деформацій в економіці УРСР, насамперед у хронічному відставанні легкої промисловості та сільського господарства. Оскільки сталінським керівництвом було відкинуто американський план допомоги постраждалим у війні, так званий «план Маршалла», фінансування намічених економічних планів передбачалося за рахунок внутрішніх резервів і сил. У пошуках коштів на відбудову головний акцент було зроблено на режимі економії, скороченні фінансування сільського господарства, легкої промисловості, соціальної сфери. Незважаючи на труднощі повоєнного періоду, до кінця четвертої п'ятирічки народне господарство України в основному було відбудоване, а в сільському господарстві республіки відповідні завдання були виконані на початку 1950-х pp.

Голод 1946 – 1947 рр.

Причини голоду:
1. тривала посуха у 1946 р.;
2. високі плани хлібозаготівель, які здійснювалися силовими методами.
3. післявоєнна розруха.

Радянізація західних областей України

1. Радянсько-польський договір (серпень 1945 р.) – Польща визнала входження до складу УРСР областей, що відійшли до УРСР у 1939-1940 рр.
2. Радянсько-чехословацький договір (червень 1945 р.) – Чехословаччина визнала факт входження Закарпатської України до складу УРСР.
3. Радянсько-румунський договір (лютий 1947 р.) – Встановлено кордон з Румунією, яка відмовилася від своїх претензій на Буковину.
Радянізація та її риси:
1. В галузі економіки (націоналізація та часткова індустріалізація промисловості, колективізація сільського господарства).
2. Проходила за участі номенклатури (працівників партійно-державного апарату), працівників правоохоронних органів тощо.
3. Сприймалася негативно багатьма націоналістично налаштованими українцями. Найактивніший опір радянізації здійснювали ОУН та УПА.

Боротьба ОУН та УПА

  Головна мета ОУН-УПА – створення незалежної української держави. Р. Шухевич ініціював ряд терористичних збройних акцій проти радянської влади (антирадянська пропаганда, саботаж, застосування терористичних акцій проти співробітників правоохоронних органів, партійно-державних працівників, колгоспної адміністрації, спеціалістів, що прибули з інших областей УРСР).
Для придушення боротьби УПА були направлені радянські винищувальні загони. 1950 р. – загибель Р. Шухевича у бою. 1952 р. – ОУН-УПА припинила своє існування як масова організація.

Операція «Вісла»

  У 1947 році під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини була здійснена етнічна чистка. Ця акція полягала у примусовій депортації (виселенні), з використанням збройних сил, українців з етнічних територій, таких як: Лемківщина, Надсяння, Підляшшя і Холмщина на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

Ідеологічні кампанії радянської влади

  Після перемоги у війні, в СРСР розпочалося зміцнення тоталітарного режиму. Наймасштабніші кампанії радянської влади:
1. 1945 р. – перевірка військовополонених та вивезених на каторжні роботи громадян України на предмет співробітництва з окупантами.
2. 1946 р. – саморозпуск Української греко-католицької церква внаслідок репресій збоку радянської влади.
3. 1948 р. – Боротьба з космополітизмом (гоніння на діячів культури і мистецтва, євреїв за національністю, звинувачення їх у антипатріотизмі).
4. 1948 р. – розгром Єврейського антифашистського комітету
5. 1953 р. – «справа лікарів» (кримінальна справа проти групи високопоставлених радянських лікарів, звинувачених у змові і вбивстві ряду радянських лідерів).

Українська РСР – співзасновниця ООН.

  1944 р. – Україна одержала право на створення власного республіканського міністерства закордонних справ.
Квітень 1945 р. – Україна стала членом-засновником Організації Об’єднаних Націй (ООН). Головою одного з комітетів ООН став  Д. Мануїльський – нарком іноземних справ України.

Культура в післявоєнний період. Наукові досягнення

Наука:
1. 1946 р. – здійснено запуск першого атомного реактора в СРСР.
2. 1948 р. – «Лисенківщина» (гоніння проти вчених-генетиків та біологів).
3. Розвиток ракетно-космічної техніки, кібернетики, фізики, літакобудування.
Література і мистецтво:
1. 1946 р. – посилення контролю партійного апарату над культурою.
2. 1947 р. – «Жданівщина» (переслідування багатьох діячів культури).
3. В кіномистецтві основною продукцією стали революційно-патріотичні фільми.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №51 "Україна в роки післявоєнної відбудови (1944-1953)"