Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №46 "Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)."

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 46. Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.).

Суцільна колективізація в Україні. Кооперування і колективізація.

Етапи:
1. 1928 р. – прийняття рішення про проведення суцільної колективізації в стислі строки.
2. 1929 р. – прийняття рішення про закінчення колективізації в Україні до 1932 р. Опір селян.
3. 1930 р. – застосування насильницьких методів колективізації. Прийняття постанови ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» (куркулі – заможні селяни).
4. 1931 р. – розкуркулення.
5. 1932-1933 рр. – завершення колективізації.
Підсумки:
1. форма організації сільського господарства – колгоспи.
2. знищення господарств заможних селян.
3. загибель великої кількості учасників колективізації.
4. голод 1932 – 1933 рр.

Голодомор 1932 – 1933 рр.

  Від голоду померли 3 – 3.5 млн. людей.
Причина голоду – аграрна політика, яку проводила ВКП(б).
1929 р. – відновлення продрозверстки задля виконання плану хлібозаготівель.
Створення надзвичайних комісій з метою збору хліба. В Україні голова комісії – В. Молотов.
1932 р. – Постанова «Про заходи для посилення хлібозаготівель» передбачала:
1. повернення незаконно розданого колгоспника хліба;
2. введення натуральних штрафів за борг по хлібозаготівлях;
3. вилучення в рахунок заборгованості по хлібозаготівлях усіх створених у колгоспах натуральних фондів – посівного, продовольчого, фуражного тощо.
7 серпня 1932 р. - Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (закон про п’ять колосків). Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням волі на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія у цих випадках заборонялась.
З 1933 р. введено блокадний стан в Україні – не дозволялося ввозити і вивозити продовольство та виїжджати з села.

Політичні репресії і процеси наприкінці 20-х – у 30-ті рр.

5 грудня 1936 р. – проголошення Конституції СРСР.
30 січня 1937 р. – прийняття Конституції УРСР.
Проголошувалася перемога соціалізму в СРСР, визначалися основи соціалістичного устрою.
30-ті роки ХХ ст. – проголошення Й. Сталіним теорії про «загострення класової боротьби в міру успіху соціалістичного будівництва».
Резонансні судові процеси:
1. 1928 р. – «Шахтинська справа» («Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам'яновугільній промисловості СРСР» – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Перший політичний процес в СРСР, під час якого засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу.)
2. 1930 р. – судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ). Головний обвинувачений – С. Єфремов.
3. 1931 р. – судовий процес над Українським національним центром
4. 1931-1932 рр. – судовий процес над контрреволюційною організацією в сільському господарстві тощо.
1 грудня 1934 р. – вбивство С. Кірова, члена політбюро ЦК ВКП(б), посилення репресій.
Великий терор (1937-1938 рр.) – сталінські репресії були різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду, «Єжовщина», пов'язана з прізвищем керівника народного комісаріату внутрішніх справ М. І. Єжова.
У ході кампанії до арештованих якнайширше застосовувалися катування, вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без усякого суду й негайно приводилися у виконання.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №46 "Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)"