Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №45 "Радянська українська державність у 20 – 30-ті рр."

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 45. Радянська українська державність у 20 – 30-ті рр.

Українська СРР в умовах нової економічної політики

Нова економічна політика (неп) – 1921-1928 рр.
Риси непу:
1. Скасування політики «воєнного комунізму»;
2. Заміна продрозкладки продподатком;
3. Відновлення товарно-грошових відносин та підприємницької діяльності;
4. Повернення малих та частини середніх підприємств колишнім власникам або передача їх в оренду;
5. Припинення насильницького об’єднання селян у колгоспи, радгоспи та комуни;
6. Створення умов для розвитку кооперації, поява трестів;
7. Скасування заборони на оренду землі і використання найманих робітників.
Підсумки непу:
1. Відновлення багатьох галузей промисловості і виведення їх на довоєнний рівень.
2. Відновлення роботи багатьох шахт Донбасу.
3. Введення плану ГОЕЛРО (план, підготовлений Державною комісією з електрифікації Росії).
4. Виведення на довоєнний рівень сільського господарства.
5. Підвищення матеріального рівня життя людей.

Утворення СРСР

30 грудня 1922 р. – І з’їзд Рад СРСР затвердив Декларацію про утворення СРСР та Договір про утворення СРСР. Цей документ юридично закріпив об’єднання в одну державу 4 радянських республік: РСФРР, Білоруської РСР, Української РСР та Закавказької федерації (Вірменія, Азербайджан та Грузія). За Декларацією про утворення СРСР утворена держава є добровільним об’єднанням рівноправних республік, кожна з якого має право виходу зі складу СРСР.
26 січня 1924 р. – затверджено першу Конституцію СРСР, а на її основі у травні 1925 р. затверджено Конституцію УСРР.

Причини і масштаби голоду 1922 – 1923 рр. в Україні

1. Розорення селянських господарств у результаті соціалістичних реформ і громадянської війни.
2. Посуха в південних та степових районах України.
3. Злочинна бездіяльність керівництва України і РСФРР (голоду можна було уникнути якщо б необхідні заходи були проведені вчасно).
4. Злочинне приховування урядом України факту голоду.
5. Передчасне припинення допомоги голодуючим.

Культурне і духовне життя народу в роки непу

Головні риси періоду:
1. партійно-державний контроль над культурою та духовним життям суспільства;
2. перебудова культури на принципах марксизму-ленінізму. Знищення творів дореволюційної культури.
3. Боротьба з усіма проявами вільнодумства, відхиленням від політичної лінії, ідеології РКП(б), КП(б)У.

Література і мистецтво
Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Ініціатори: ЦК КП(б)У, партійні організації, деякі літературні організації.
Проблематика: шляхи розвитку української літератури.
Учасники:
1. ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), лідер – М. Хвильовий.
2. Письменники, які не розділяли поглядів ВАПЛІТЕ.
3. Партійні діячі.
Результати дискусії:
1. Оцінка діяльності М. Хвильового як націоналізм та сепаратизм та виключення М. Хвильового з ВАПЛІТЕ.
2. 1928 р. – розпуск ВАПЛІТЕ.
Письменники періоду: М. Драй-Хмара, М. Зеров, М. Куліш, В. Сосюра, В. Яловий тощо.
Музика:
1. створено Симфонічний оркестр ім. М. Лисенка;
2. діяльність хорової капели «Думка», композиторів Г. Вірьовки та Л.Ревуцького;
Театр та кінематограф:
1. 1922 р. – відкриття театру «Березіль» на чолі з Л. Курбасом;
2. збільшення кількості професійних театрів;
3. 1922 р. – початок роботи Одеської, а згодом – Київської кіностудій.
4. Створення фільмів режисера О. Довженка:
А. «Звенигора» 1928 р.
Б. «Арсенал» 1929 р.
В. «Земля» 1930 р.
Освіта та наука:
1. створення системи навчально-виховних закладів для сиріт та безпритульних;
2. 1921 р. – створення Головного архівного управління;
3. 1921 р. – створення Інституту української мови АН УСРР.

Сталінська індустріалізація в Україні

Радянська модернізація (1929 – 1938 рр.) полягала в прискореному проведенні таких реформ:
1. індустріалізація (створення сучасної промисловості);
2. колективізація (створення колгоспів, радгоспів);
3. культурна революція (підвищення культурного рівня та освіченості населення).
1927 р. – ухвалення першого п’ятирічного плану на 1928/29-1932/33 рр.

Передбачено:
1. високі темпи індустріалізації,
2. забезпечення за рахунок погіршення матеріального рівня життя населення.
Ініціатор підвищених темпів – Й. Сталін (звідси і назва явища сталінської індустріалізації).
1929 р. – рік «великого перелому» - відмова від НЕПу.
Методи проведення індустріалізації:
1. планування темпів п’ятирічками;
2. зосередження управління економікою у вищих органах влади (ЦК ВКП(б) та ВРНГ);
3. репресії проти противників індустріалізації;
Джерела індустріалізації:
1. збільшення податків з селянських господарств;
2. випуск облігацій позики на індустріалізацію;
3. економія на всіх соціальних сферах.
Досягнення індустріалізації:
1. Побудовані заводи «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», Краммашбуд, ХТЗ тощо.
2. Побудовані електростанції Дніпрогес, Зуєвська, Харківська та інші.
3. Реконструйовані старі заводи.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №45 "Радянська українська держава в 1920-30х рр."