Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 43. Україна в 1919 – 1920 рр.
Формування більшовицького радянського уряду. Х. Раковський.
6 січня 1919 р. – встановлення радянським урядом офіційної назви України – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). В УСРР сформувався уряд – Рада народних комісарів на чолі з Х. Раковським, який також був наркомом іноземних справ. В УСРР було сформовано:
1. військово-революційні комітети (ревкоми);
2. комітети бідноти (комбіди);
3. органи придушення опору противників радянської влади - Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК);
4. народні суди;
5. революційні трибунали;
6. робітничо-селянська міліція.
Політичний курс більшовиків у 1919 р.
III з'їзд КП(б)У (березень 1919 р.), проголосив курс на «воєнний комунізм».
Основні риси «воєнного комунізму»
1. скасування товарно-грошових відносин;
2. державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
3. карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам - більше);
4. націоналізація промисловості, фінансів, зв'язку; сувора централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
5. загальна трудова повинність;
6. запровадження продрозкладки (перехід до примусового вилучення у селян необхідного державі продовольства);
7. «червоний терор» проти реальних і потенційних противників більшовизму.
Антибільшовицький рух:
Проти політики радянської влади в економічному, політичному, культурному житті, політики «воєнного комунізму» виступали всі соціалістичні партії, що діяли в Україні. Незадоволення охопило не лише заможні верстви, а й середняків, національну інтелігенцію. Антибільшовицькі настрої наростали і в місті, і в робітничих кварталах.
Лідери антибільшовицького руху:
1. отаман Зелений (Д. Терпило);
2. Нестор Махно;
3. отаман Григор’єв.
Перша Конституція УСРР
6 березня 1919 р. постановою III з’їзду КП(б)У ухвалено проект першої конституції УСРР. В основу проекту Конституції УРСР було покладено Конституцію РРФСР. Згідно з Конституцією найвища влада належала Всеукраїнському з’їздові рад, а в період між з’їздами – Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету (ВУЦВК), голова – Г. Петровський.
Наступ білогвардійців в Україні
4 травня 1919 р. – захоплення Луганська білогвардійцями.
Червень 1919 р. – захоплення Харкова та Катеринослава.
Наступ Кавказької армії П. Врангеля вздовж Волги, Донської армії – на Воронезькому напрямі, Добровольчої армії – вздовж Дніпра.
Наприкінці літа білогвардійці окупували майже всю Україну.
На окупованій території білогвардійцями створені області:
1. Харківська;
2. Київська;
3. Новоросійська.
У серпні 1919 почався спільний похід Армій УНР і УГА проти більшовиків під командуванням генерала М. Юнакова і В. Курмановича.
Денікінський режим
Риси денікінського режиму:
1. Захист інтересів поміщиків і підприємців, які добивалися реставрації імперських порядків.
2. Прагнення знищення української державності та культури:
А. Українська мова дозволялася лише у приватних навчальних закладах.
Б. Деякі українські газети і журнали закривалися, книги вилучалися з бібліотек і книгарень, вводилася цензура.
В. Видано наказ про зняття портретів Т.Шевченка в установах.
Г. Зняття написаних українською мовою вивісок.
Д. Припинення діяльності Української академії наук.
3. Культивування національного розбрату, ворожнечі, ненависті до національних меншин (єврейські погроми тощо).
4. Встановлення на захопленій території режиму терористичної диктатури.
5. Аграрна політика передбачала відновлення поміщицької власності на землю. Повертаючись за допомогою каральних команд у маєтки, поміщики примушували селян віддавати майно і реманент, виплачувати великі контрибуції.
6. У промисловості було скасовано восьмигодинний робочий день, збільшено норми виробітку.
Контрнаступ радянських військ і поразка денікінців
Політика денікінщини викликала обурення найширших мас населення України. Найактивніше проти денікінців діяв «батько» Нестор Махно. У боротьбу з білогвардійським режимом включилися ліві есери, анархісти, представники інших соціалістичних партій.
Листопад 1919 р. – Червона армія більшовиків завдала поразки денікінцям.
16 грудня 1919 р. – захоплення Києва радянською армією.
«Перший зимовий похід»
«Перший зимовий похід» – похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.).
Головне завдання Зимового походу – збереження армії на українській території шляхом партизанських дій.
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №43 "Україна в 1919-1920 рр."