Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №40 "Українська держава гетьмана Скоропадського"

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 40. Українська держава гетьмана Скоропадського

Вступ німецько-австрійських військ в Україну

  21 лютого 1918 р. – початок наступу німецьких, а згодом австро-угорських військ на територію УНР.
Це сприяло швидкому витісненню радянських військ з території України.
 Більшовики намагались призупинити просування окупаційних військ шляхом проголошення на території України окремих регіональних «республік»: Донецько-Криворізької, Кримської, Одеської та ін. Але союзне командування не визнало їх і продовжувало наступ.
Керівництво Центральних Держав вирішили, що Центральна Рада нездатна налагодити державне управління і виконати свої зобов’язання за Брестським мирним договором.

Прийняття Конституції УНР

29 квітня 1918 р. – прийняття Центральною Радою Конституції УНР. Це було останнє засідання ЦР.
Причини падіння ЦР:
1. поглиблення економічної кризи;
2. розвал сільського господарства,що супроводжувався катастрофічним падінням промисловості, транспорту та зв’язку;
3. населення України опинилось на межі голоду;
4. відкрите втручання в українські справи великих країн. Окупація німецькими та австро-угорськими військами;
5. конфлікти лідерів Центральної Ради між собою (захоплення національною ідеєю, нехтування соціальними проблемами);
6. розчарування народу в українських політичних партіях, які боролись між собою і жертвували загальнонаціональними інтересами.

Внутрішня і зовнішня політика Української держави

29 квітня 1918 р. – державний переворот, на Всеукраїнському хліборобському конгресі до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський.
Провідна політична опора гетьманату - Українська демократично-хліборобська партія і Союз земельних власників.
Внутрішня політика П. Скоропадського:
1. Ліквідовано УНР, з’явилася Українська Держава.
2. Законодавча влада належала гетьману.
3. Виконавча та судова влада – також у гетьмана.
4. Уряд – Рада міністрів (голова – Ф. Лизогуб).
5. Розпущені земства і міські думи.
6. Поліцейські функції виконувала «державна варта» (департамент МВС).
7. Розроблена програма реформи судової системи, земського самоврядування.
8. Створено систему державних нагород.
9. Була встановлена стабільна валюта, податкова система, розроблений і виконувався державний бюджет, створені Державний і Земельний банки.
10. Підтверджені право власності селян на землю, виділення і продаж общинних земель, заходи до формування широкого класу середніх землевласників.
11. Встановлена державна хлібна монополія.
12. Підтримувалося українське національно-культурне відродження.
13. Відкрито нові українські гімназії, введення української мови, історії та географії як обов'язкових предметів.
14.Створення Українських державних університетів в Києві і Кам'янець-Подільському, Історико-філологічного факультету у Полтаві, Державного українського архіву, Національної галереї мистецтв, Українського Історичного музею, Української національної бібліотеки, Українського Театру драми і опери, Української академії наук.
15. Утворення Української автокефальної православної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.
Зовнішня політика П. Скоропадського:
1. Українська держава була визнана 30 державами
2. Кордони Української Держави: демаркаційна лінія між українсько-німецькими та більшовицькими військами.
3. Врегульоване питання поставки продовольства і товарів державам-протекторам;
4. Встановлення політичного, військового і економічного союзів (із подальшим входженням на автономній основі до складу Української Держави) з Всевеликим Військом Донським, Кубанською Радою та Кримською Народною Республікою.
5. У ході переговорів з РРФСР досягнуто прелімінарної (попередньої) мирної угоди. Встановлена так звана «нейтральна зона», що розмежовувала сторони до встановлення державного кордону.
  Політика П. Скоропадського викликала невдоволення селян та робітників гетьманським режимом.
  У різних кутах України організовано повстанські загони. Найбільшим було повстання анархіста Н. Махна, учителя з Гуляйполя, на Катеринославщині. Влітку 1918 року він створив великий загін з повстанців-селян та різних злочинних елементів, яких закликав повалити гетьмана Скоропадського, разом з тим він оголошував боротьбу проти австрійців, німців і поміщиків.

Анулювання РСФРР Брестського миру

11 листопада 1918 р., РСФРР анулював Брестський мир та в розпочав нову інтервенцію в Україну під гаслом підтримки робітників і селян України.
17 листопада 1918 р. уряд РСФРР стягнув на кордон з Україною військо, яким командував В. Антонов-Овсієнко.
29 листопада розпочалося вивезення з України хліба, вугілля та іншої сировини. Становище України значно ускладнювалося ще й тим, що Антанта прагнула відродити «неділиму» Росію й Польщу, ігноруючи прагнення українців створити незалежну Україну. У такій ситуації П. Скоропадський ліквідував державний суверенітет України й увійшов до складу «білої» Росії з новим «українським» урядом, що складався з російських монархістів (гетьманська грамота від 14.11.1918 p.).

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №40 "Українська держава гетьмана Скоропадського"