Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №31 "Україна в революції 1905 — 1907 рр."

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 31. Україна в революції 1905 — 1907 рр.


Причини революції

Причини революції:
1. невирішеність аграрного питання;
2. самодержавство, відсутність демократичних свобод;
3. колоніальна політика по відношенню до неросійських народів.
  Перша демократична революція в Росії почалася 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, розстріляною військами. Згодом цей день назвали «кривавою неділею». На знак солідарності та протесту почалися страйки в пролетарських центрах України: Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві.
   У ході революції в Києві, Катеринославі, Луганську, Горлівці, Єнакієвому виникли Ради робітничих депутатів. У них співпрацювали соціал-демократи й есери, представники національних партій. Ради вводили 8-годинний робочий день, встановлювали ціни на продукти в заводських крамницях, організовували охорону населення від погромників.

 

Збройні повстання. Каральні експедиції.

  В Україні підготовкою збройних повстань займались активісти різних партійних організацій (більшовики, есери, анархісти).
1. Повстання на броненосці «Потьомкін», очолене більшовиком Г. Вакуленчуком і анархістом О. Матюшенко, тривало з 14 до 25 червня 1905 р. Через брак вугілля, їжі та прісної води команда повсталого броненосця здалася в румунському порту Констанца.
2. Повстання П. Шмідта на крейсері «Очаків», 11–16 листопада 1905 р. у Севастополі. Повсталі зажадали від царя скликати Установчі збори. Повстання було придушено. П. Шмідт і три матроси-більшовики – його помічники – за вироком військово-морського суду були розстріляні.
3. «Повстання саперів» під керівництвом Б. Жаданівського 18 листопада 1905 р. у Києві.
4. Повстання в грудні 1905 р. – найвище піднесення збройної боротьби проти царизму в Україні. Повстання спалахнули в Харкові, Катеринославі, Олександрівську (Запоріжжя), Горлівці.
  Збройна боротьба проти царизму зазнала поразки внаслідок роз’єднаності дій серед революційних партій, неорганізованості та слабкої технічної підготовки повсталих, недосвідченості керівників.
Результати революції:
Видання царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р., яким оголошувалася свобода слова, друку, зборів, союзів. Було декларовано скликання Державної думи із залученням до виборів усіх верств населення.
1. Виникла українська преса. На Наддніпрянщині почала виходити перша україномовна газета «Хлібороб», яка створювалася братами Шеметами в Лубнах. У 1906 р. у Києві, Харкові, Одесі та інших містах України, а також у Петербурзі й Москві виходило 18 українських газет і журналів.
2. З’явилися «Просвіти» – українські культурно-просвітницькі організації керовані демократичними й ліберальними діячами із середовища національно спрямованої української інтелігенції. «Просвіти» прагнули розвинути національну самосвідомість, для чого влаштовували бібліотеки та читальні, налагоджували випуск науково-популярної літератури українською мовою, організовували лекції та спектаклі, створювали школи з українською мовою навчання. Царська влада всіляко протидіяла діяльності «Просвіт».
3. У вищих навчальних закладах на вимогу студентів і громадськості починають викладати українською мовою.
4. Скликаються Державні думи.

 

Боротьба в Державній думі за автономію України та українізацію освіти.

  Перша Державна Дума, вибори – у 1906 р. в умовах військових репресій та арештів. Від України було обрано 102 депутати, у Думі сформувалася Українська думська громада, що об’єднала 45 депутатів. Голова – адвокат із Чернігова І. Шраг; члени: В. Шемет, П. Чижевський, барон Ф. Штейнгель, О. Вязлов. Думська громада видавала спеціальний «Український вісник». Політична платформа Української думської громади – вимога автономії України в складі Росії. М. Грушевський склав декларацію, яку мав оголосити з думської трибуни голова Громади. Але 8 червня 1906 р., після 72 днів роботи, перша Державна дума була розпущена. У відповідь посилився терор революціонерів.
  Друга Державна Дума, вибори – у січні 1907 р. Українська думська громада об’єднувала 47 депутатів, видавала свій журнал «Вісті з Думи». Громада добивалася автономії України, допущення української мови в систему освіти й державного управління. Для того, щоб мати підготовлених педагогів, Громада вимагала створення кафедр української мови, літератури й історії в університетах, введення української мови в учительських семінаріях. Через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р., друга Державна Дума була розпущена царем. Українські проблеми залишилися невирішеними.

 

Земельна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну.

  Після поразки революції 1905–1907 рр. по всій країні встановився режим, що одержав назву столипінський за ім’ям голови царської Ради міністрів П. А. Столипіна.
Столипінська аграрна реформа в Україні
Причини реформи:
1. Прагнення царизму відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі й закріпити в них приватновласницькі настрої;
2. Усвідомлення правлячими колами необхідності прискорення розвитку капіталізму в селі американським шляхом, того, що селянська громада є гальмом на цьому шляху;
3. Прагнення ліквідувати аграрну перенаселеність в європейській частині країни шляхом переселення найбільш революційної й вибухонебезпечної частини селян у східні райони Росії.
Заходи Столипіна:
1. Указом 9 листопада 1906 р. і законом 14 червня 1910 р. селянам дозволялося виходити з громади й закріплювати землю у приватну власність. Тим самим руйнувалося громадське землеволодіння.
2. Створення на селі хутірського й відрубного господарства.
3. Проведення переселенської політики.
Хід реформи в Україні: здійснення реформи було покладено на губернські та волосні землевпорядні комісії.
1. В Україні із громади вийшли близько 30 % селян.
2. Відбулася поступова диференціація селянства (поява багатих і бідних)
3. Для надання допомоги селянам в організації хутірського господарства був створений Селянський поземельний банк, який скуповував поміщицькі землі й продавав їх селянам.
4. У ході проведення переселенської політики Україна дала найбільшу кількість переселенців до Сибіру.
Підсумки реформи:
1. Столипінська аграрна реформа була після скасування кріпосного права в 1861 р. наступним кроком на шляху перетворення феодальної монархії на буржуазну.
2. Вона прискорила розвиток капіталістичних відносин на селі.
3. В цілому аграрна політика Столипіна не досягла поставлених цілей, оскільки реформа остаточно не зруйнувала економічну основу феодальних відносин – поміщицьке землеволодіння.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №31 "Україна в революції 1905-1907 рр." 

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"