Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №26 "Суспільно-політичне життя в Україні в др. пол. ХІХ ст."

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 26. Суспільно-політичне життя в Україні в др. пол. ХІХ ст.

 

Виникнення громад

  Наприкінці 50-х – на початку 60-х pp. XIX ст. відбувається піднесення національно-визвольного руху в Україні.
Громади – напівлегальні організації культурницького і суспільно-політичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції. Громади діяли в Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі, Катеринославі та інших містах, у тому числі й за межами України, в місцях діяльності значних груп української інтелігенції (Петербург, Москва). Перша громада виникла в Петербурзі, а її членами стали в першу чергу колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства.
Діяльність громад:
1. культурно-освітня робота серед селянства, робітничої молоді;
2. активна участь у створенні недільних шкіл;
3. збирання матеріалів з етнографії, філології та історії українського народу;
4. створення й видавництво навчальної літератури, газет тощо.
Громадівці видавали українською та російською мовами журнал «Основа» (1861–1862), метою якого стало піднесення національної самосвідомості українців. Незважаючи на те, що російський уряд закрив це видання, справу громадівців було продовжено іншими відомими українцями:
1. П. Куліш створив перший переклад Біблії українською мовою (його завершував видатний український вчений, професор Іван Пулюй);
2. М. Костомаров написав серію фундаментальних праць з історії України.
Київська громада – утворилася на основі таємного гуртка зі студентів Київського університету – «українофілів», або хлопоманів, які заперечували те, що Україна є частиною Польщі, а українці – частиною польського народу. Лідер Київської громади – Володимир Антонович (історик, етнограф, археолог, публіцист та громадський діяч). Члени: Павло Чубинський (етнограф і автор українського гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...»), Павло Житецький (філолог), Олександр Кониський та ін.
Реакція російського уряду – негативна. Запобігти розгортанню українського національно-визвольного руху мали каральні заходи. Приводом до них стало польське повстання 1863 – 1864 років. Українські громади були безпідставно звинувачені в підтримці повстанців та «сепаратизмі». Отже:
1. У 1862 р. – закриті майже всі недільні школи (підставою була боротьба з революційною пропагандою)
2. 1863 р. – Валуєвський циркуляр. Ним проголошувалося, що «ніякої малоросійської мови немає, не було і бути не може». Заборонялося видання шкільної та релігійної літератури українською мовою, заборонялися недільні українські школи, було заслано декого з українських діячів. Як наслідок – діяльність громад була припинена.
У 70-х рр. діяльність громад відновилася. У 1873 р. громада домоглася відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1874 – 1875 pp. Київська громада перебрала редагування російськомовної газети «Киевский телеграф», що була перетворена на її друкований орган.

 

Емський указ 1876 р.

  На підставі цього указу заборонялося друковане українське слово, театральні вистави, виконання зі сцени українських пісень, ввезення з-за кордону книг й часописів українською мовою. Винятком були історичні документи та певною мірою художні твори, але при цьому заборонялося вживати якісь інші літери, крім тих, які існують в російській мові. Було закрито київську філію Географічного товариства, припинено видання газети «Київський телеграф», вжито репресій щодо громадівців. Українське суспільство й прогресивна європейська громадськість виступали проти Емського указу. Але тільки внаслідок революційних подій 1905 р. цар Микола II скасував його.

 

Михайло Драгоманов, його діяльність за кордоном

Михайло Драгоманов (1841–1895) – видатний український громадсько-політичний діяч, вчений-історик, літературознавець, етнограф, фольклорист, економіст, філософ та публіцист. Визначальним чинником подальшого життя Драгоманова стала його громадсько-політична діяльність. Разом із В. Антоновичем видав двотомну працю «Історичні пісні українського народу». Внаслідок урядових репресій 1875 р. був звільнений з Київського університету і змушений емігрувати. Від 1876 р. розпочався женевський період діяльності Драгоманова. У своїх публікаціях, виступах на міжнародних наукових конгресах і з'їздах Драгоманов знайомив світову громадськість з проблемами українства. Прагнув зорієнтувати українську справу на взірці європейської культури. Перебуваючи в Женеві, Драгоманов за фінансової підтримки Київської громади започаткував видання першого українського політичного часопису «Громада» (з перервами виходив від кінця 1870-го до початку 1880-х pp.). На сторінках журналу Драгоманов розмірковував про способи розв'язання українських національних проблем.

 

Молоді громади. «Братство тарасівців»

  В 90-ті рр. нове покоління національно свідомих українців створило Братство тарасівців (1891 – 1893), прообраз політичної партії. Лідерами були: І. Липа, М. Байздренко, М. Базькевич, В. Боровик, Б. Грінченко, М. Вороний, М. Міхновський. Діючи в дусі ідей Тараса Шевченка, «тарасівці» боролися за самостійну соборну Українську державу, але всього через рік їхнє братерство було розгромлене поліцією.
  Їхню справу продовжили численні студентські громади та гуртки. У 1898 р. було скликано Всеукраїнський з'їзд студентських громад, у якому взяли участь представники не тільки Східної, а й Західної України. Цей з'їзд закликав до боротьби за українську мову й культуру, за демократію. Наступного року в Києві відбувся Другий з'їзд, який утворив студентську спілку «Молода Україна». Він гостріше поставив питання боротьби проти русифікації, реформування суспільства в соціал-демократичному дусі. У 1897 р. на нелегальному з'їзді усіх громад було утворено Загальну Українську безпартійну організацію (ЗУБО) на чолі з В. Антоновичем та О. Кониським. Вона поставила мету згуртувати всіх українських діячів в одному об'єднанні. До організації приєдналися всі громади. Згодом, на базі цієї організації почали виникати українські партії.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №26 "Суспільно-політичне життя в Україні в др. пол. ХІХ ст. " 

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"