Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 25. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій пол. ХІХ ст.
Особливості і перебіг промислового перевороту
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту і розвитку капіталізму в Україні мали соціально-економічні реформи на селі. В 60-80 рр. завершується промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною працею до машинної індустрії. В результаті сформувалися два найбільших центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Південь став найбільш урбанізованим районом України. Багатство природних сировинних ресурсів, сприятливе географічне положення й економічне законодавство, дешева робоча сила – все це привернуло до України іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський та німецький), що теж дало позитивні наслідки. На початку XX ст. Україна давала вже 70 % загальноімперського видобутку кам'яного вугілля і приблизно половину виплавки чавуну і сталі. Все це сприяло швидкому росту мережі залізниць. Перша в Наддніпрянській Україні залізниця Одеса – Балта була збудована у 1863 – 1866 pp. Першою ж в Україні була залізниця Перемишль – Краків (1859) та Перемишль – Львів (1861).
До початку XX ст. завершилася індустріалізація степової України. Значні промислові центри, особливо машинобудування, це: Харків, Катеринослав та Одеса.
Розвиток товарного виробництва у сільському господарстві. «Цукрова революція» Розшарування селянства.
Зміни в сільському господарстві:
1. зростає врожайність;
2. з'являються нові сорти сільськогосподарських культур;
3. розвиваються товарні відносини;
4. зменшується роль тваринництва;
5. відбувається «цукрова революція» (українські заводи вироблювали приблизно 90% загальноімперського виробництва цукру);
6. посіви соняшнику займають більші площі.
Соціальні наслідки цих змін:
1. формування буржуазії та пролетаріату;
2. розшарування селян, більшість з яких – бідні.
Зародження українського кооперативного руху.
У другій половині ХІХ ст. активно розвиваються кооперативи, які представляли собою добровільне об'єднання на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Перші монополії виникли у таких формах:
1. синдикат – договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Наприклад: «Продвагон», «Продвугілля», «Продамет». В Україні перший синдикат виник ще наприкінці XIX ст. і об'єднав підприємства цукрової промисловості.
2. картель – об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробництва і продукцію; найпростіша форма монополістичного об'єднання.
3. трест – найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню.
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №25 "Соціально-економічний розвиток українських земель у другій пол. ХІХ ст."