Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №16 "Початок «Руїни». Боротьба за владу серед козацької старшини"

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 16. Початок «Руїни». Боротьба за владу серед козацької старшини

Іван Виговський та основні напрямки його державної політики. Гадяцький договір 1658 року

І. Виговський (1657-1659 рр.).

Основні напрямки його діяльності:
1. Жовтень 1657 р. – укладення союзу зі Швецією, який мав оборонний характер;
2. Відновлення союзу із Кримським ханством;
І. Виговський спирався на вищі класи, як на опору державної організації. Користуючись цим, козацька старшина почала гнітити народ, відновлювати стародавні податі і панщину. Згодом почалася громадянська війна.
Гадяцький договір від 16 вересня 1658 р. (договір України з Польщею)
Умови:
1. Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства складали Руське князівство, що входило до складу Речі Посполитої на правах автономії;
2. Верховну владу в ньому здійснював гетьман;
3. Він був головнокомандуючим усіма збройними силами;
4. Його влада була довічною, а після смерті всі українські стани обирали 4 претендентів, із числа яких король призначав нового гетьмана;
5. За польським зразком у Руському князівстві створювалися органи влади, відновлювався довоєнний адміністративно-територіальний поділ;
6. Руське князівство позбавлялося права на міжнародні контакти;
7. Договором визнавалася свобода віросповідання;
8. У Києві мав бути створений монетний двір для карбування монет;
9. Православні міщани одержували самоврядування в містах;
10. Київська академія наділялася тими ж правами, що ї Краківська;
11. Середні школи и друкарні могли відкриватися без обмежень
Цей договір спонукав московського царя до дій у відповідь. На початку весни 1659 р. відбулася битва під Конотопом, де російське військо на чолі з князем О. Трубецьким було розбито військом І. Виговського.
  Серед українців не було єдності щодо подальшої долі України. У вересні 1659 р. відбулася козацька Рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру гетьману І. Виговському. Отже, після ради Виговський зрікся булави, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

Гетьманство Ю. Хмельницького. Переяславські статті 1659 р.

Ю. Хмельницький (1659-1663 рр.).
Завдання, які постали перед новим гетьманом:
1. зупинити громадянську війну;
2. пом`якшити соціальну напруженість;
3. не допустити територіального розколу України;
4. відновити стосунки з Москвою.
Переяславські статті від 27 жовтня 1659 р.
Умови:
1. Московські воєводи мало право перебувати не тільки в Києві, але і ще в 5 містах
2. Гетьман повинен був принести уклін царю в Москві;
3. Він не мав права на дипломатичні зносини з іншими державами;
4. Київський митрополит повинен був визнати верховенство московського патріарха;
5. Гетьман на мав права починати воєнний похід без дозволу царя, але за царським наказом повинен був виступати з військом туди, куди йому велять.
  Після укладення Переяславського договору Москва розпочала нову війну з Польщею, щоб остаточно розв`язати довголітній спір за українські землі. Проте московські війська було розбито, а Ю. Хмельницький, який допомагав їм, був змушений погодитися на мир із Польщею, який і був закріплений Слободищенською угодою 1660 р.
  Юрій Хмельницький остаточно втратив вплив. Почався період, який одержав назву «Велика руїна». Реальною ставала загроза розколу українських земель за територіальною ознакою.

Павло Тетеря 

1663 р. – розкол України на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину.
Петро Тетеря (1663-1665 рр.) – гетьман Правобережної України, був орієнтований на Польщу та її підтримку. Провів декілька каральних акцій:
1. арешт київського митрополита Йосипа Тукальського та Юрія Хмельницького;
2. страта І. Виговського.
Ці дії призвели до антигетьманського повстання, через яке П. Тетеря покинув Україну і втік до Польщі.

Чорна рада у Ніжині Московський договір. Іван Брюховецький

Іван Брюховецький (1663-1668 рр.) – гетьман Лівобережної України. Був обраний гетьманом на чорній раді у Ніжині 18 червня 1663 р. Був орієнтований на Москву та її підтримку.
1665 р. – Московський договір (Лівобережна Гетьманщина та Московське царство).
Умови:
1. Московські гарнізони отримали право розташовуватися в усіх великих містах;
2. Обов’язок збирання податків покладався на Москву, усі збори надходили до царської скарбниці;
3. Вибори гетьмана дозволялися царем та відбувалися тільки в присутності царського представника;
4. Гетьманський уряд позбавлявся права на ведення самостійної зовнішньої політики.

Андрусівський договір 1667 р.

Андрусівський договір 1667 р. (між Московською державою та Річчю Посполитою).
Умови:
1. Воєнні дії між Московією та Польщею припинялися на 13,5 років;
2. Запоріжжя переходило під спільне управління обох держав;
3. за Росією закріплені Сіверщина та Лівобережна Україна, а також м. Київ (на 2 роки);
4. за Річчю Посполитою закріплені Білорусія і Правобережна Україна.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №16 "Початок Руїни"