Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №14 "Формування української національної ідеї"

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 14. Формування української національної ідеї


Зборівська битва. Зборовський мирний договір

5-6 серпня – Зборівська битва. Об`єднань українське і кримське військо взяло в блокаду Зборів, що тривала до початку серпня. В пошуках виходу з критичної ситуації польський король звернувся до кримського хана з проханням почати переговори. Результатом домовленостей став Зборівський мирний договір від 8 серпня 1649 р.

Умови:
1. Реєстрове військо повинно складатися з 40 тис. чоловік;
2. Козаки мали право жити в 3 воєводствах – Київському, Брацлавському і Чернігівському;
3. Державні посади в них могли обіймати тільки шляхтичі православної віри;
4. Королівські війська не мали права знаходитися на території цих воєводств;
5. Усім учасникам повстання оголошувалася амністія, а українським шляхтичам, які брали участь у повстанні, поверталося конфісковане майно.

 

Утворення Української козацької держави  Гетьманщини

  Переможні битви 1648-1649 рр. сприяли утвердженню Української козацької держави Війська Запорізького.
Органи державної влади:
1. Генеральна рада. Найвищий законодавчий орган держави – загальна рада всього війська.
2. Старшинська Рада. З часом роль Генеральної ради, в якій могли приймати участь всі без виключень, перебрала на себе Старшинська Рада, що складалася з полковників і генеральної старшини.
3. Гетьман. Йому належали виконавча й судова влада.
4. Генеральна старшина (уряд). Допомагав гетьманові керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.
Існував також і полково-сотенний устрій. Всю територію Української держави 1649 р. було поділено на 16 полків. Кожен полк очолював полковник. Територія полку поділялася на 10-20 сотень. Сотні очолювали сотники.
  Містами, що мали магдебурзьке право керували магістрати.
  У селах справами відали старости і сільські отамани.
  Запорізька Січ була окремою адміністративною одиницею в державі.

 

Битва під Берестечком 1651 р. Білоцерківський мирний договір

18-30 червня 1651 р. – битва під Берестечком. Єдина битва, в якій перемогли польські сили, оскільки кримський хан у розпал битви зрадив Б. Хмельницького, відступивши із поля бою. Українські війська, які залишилися без керівництва, втратили належну координацію. Наказним гетьманом було обрана Івана Виговського. Результатом цієї битви став Білоцерківський мирний договір від 18 серпня 1651 р.

Умови:
1. Територія гетьманського врядування обмежувалася Київським воєводством;
2. На інші території поверталася польська адміністрація;
3. Магнати й шляхта отримували свої довоєнні маєтки.
4. Козацький реєстр зменшився з 40 до 20 тисяч.

 

Битва під Батогом. Жванецька битва

Батозька битва 23 травня 1652 р.  одна з найбільших перемог, здобутих військами Б. Хмельницького. Ця перемога дала змогу     Б. Хмельницькому відмовитися від виконання умов Білоцерківського договори 1651 р.
Жванецька битва 1653 р. – остання велика операція військ Б. Хмельницького у національно-визвольній війні. Завершилася Кам’янецькою угодою від 5 грудня 1653 р., згідно з якою кримський хан припинив військові дії проти польського короля, за що йому було дозволено брати ясир на західноукраїнських землях.

 

Стосунки з Московською державою. Україно-московська міждержавна угода 1654 р. Березневі статті

Причини, за якими Б. Хмельницький обрав Московську державу в якості покровителя:
1. Належність обох народів до православного віросповідання;
2. Відсутність в етнопсихології українців антиросійських настроїв;
3. Близькість мови, побуту, культури.
11 жовтня 1653 р. Земський собор Росії вирішив прийняти Україну Війська Запорозького під протекторат і розпочати війну проти Речі Посполитої.
Переяславська рада 8 січня 1654 р. – в ній прийняли участь московське посольство на чолі з боярином В. Бутурліним і гетьман з полковниками і генеральним штабом. На раді було прийнято рішення про перехід України під верховенство російського царя. Учасники Переяславської ради присягнули на вірність Росії, а В. Бутурлін від імені царського уряду передав Б. Хмельницькому знаки гетьманської влади.

 

Березневі статті

Березневі статті – це україно-московський міжнародний договір, який визначав політико-правовий статус України.
Їх умови:
1. Виборність гетьмана, який підлягав затвердженню царем;
2. Гетьман зберігав право дипломатичних зносин з усіма державами, за винятком речі Посполитої і Туреччини;
3. Зберігався весь військово-адміністративний апарат, що склався у ході війни, і його виборність;
4. Суд діяв на підставі місцевих законів і звичаїв;
5. Царський уряд установлював свій контроль над українськими податками, значна частина яких надходила в царську скарбницю;
6. Підтверджувалися станові привілеї української козацької старшини, шляхти і духівництва, одночасно закріплювалася феодальна залежність селян.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №14 "Формування української національної ідеї"

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"