Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №13 "Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст."

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 13. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Причини і рушійні сили національно-визвольної війни

1. Політичні – безправ`я українського народу, тяжкий політичний гніт з боку Польщі;
2. Соціальні – посилення феодальної експлуатації з боку польських магнатів;
3. Національні – прагнення українського народу звільнитися від гніту Польщі і польського панства, яке вважало українців людьми другого сорту; зберегти себе як народ, уникнути від етнічних чисток і репресій;
4. Релігійні – прагнення відстояти свою православну віру, захистити її від натиску католицизму та уніатства.
Рушійні сили:
1. козацтво
2. селянство
3. міське населення (матеріальне забезпечення армії)
4. православне духівництво (ідеологічний вплив)
5. частково дрібна українська православна шляхта.

Богдан Хмельницький

  Богдан Хмельницький походив із родини дрібного шляхтича, закінчив єзуїтську школу у Львові, служив у козацькому війську, був обраний військовим писарем, а потім призначений на посаду чигиринського сотника. У 1646 р. садибу Б. Хмельницького було пограбовано підстаростою Чаплинським, при цьому загинув молодший син Б. Хмельницького. Спроби знайти захист у Варшаві ні до чого не призвели. Так, Б. Хмельницький вирішує підняти повстання проти польської влади.

Початок війни

1. Перші дні січня 1648 р. – формування першого повстанського загону.
2. 25 січня – захоплення Запорізької фортеці. Значна частина реєстровців перейшла на бік повстанців.
3. Підготовка збройного виступу:
А. розсилання універсалів до українського народу із закликом вступати до лав козацького війська.
Б. налагодження виробництва зброї та боєприпасів.
В. домовленість про перехід реєстровців на бік повстанців.
Г. укладення угоди з кримським ханом – Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу.

Перші перемоги під Жовтими Водами та Корсунем

5-6 травня – битва на Жовтих Водах. На бік Богдана Хмельницького перейшли всі полки реєстрових козаків. Вирішальний бій завершився нищівною поразкою поляків.
15-16 травня – битва під Корсунем. У полон потрапили коронні гетьмани Потоцький і Калиновський. Перемоги під Жовтими Водами й Корсунем стали сигналом для повстань по всій території України, для визвольного походу української армії на захід.

Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями

11-13 вересня – битва під Пилявцями, яка завершилася для польської армії ганебною поразкою. Ця битва відкрила шлях українській армії на західну Україну.

Похід Б. Хмельницького в Галичину. Вступ українських військ до Києва

26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова. Гетьман вимагав від польського командування й міської влади капітулювати та видати козакам їхніх запеклих ворогів – Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших. Проте, дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу й рушив на Замостя.
Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі були визволені від польського панування.
23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в`їхав до Київ.
Причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя:
1. Важке становище армії:
А. Нестача зброї та боєприпасів
Б. Великі людські втрати
В. Загальна втома
2. Наближення зими.
3. Спалах епідемії чуми.
4. Неготовність Б. Хмельницького продовжувати війну на етнічних польських землях.

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з історії України №13 "Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої"