Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Краткий конспект подготовки к ЗНО по истории Украины №3 "Розквіт Київської Русі"

Підготовка до ЗНО. Історія України.
Конспект 3. Розквіт Київської Русі


Київська Русь за часів Володимира Великого

  Володимир Великий (980 - 1015 рр.) завершився процес формування території держави.
Головні реформи:
1. адміністративна реформа – Згідно з цією реформою землі і князівства передавалися тепер синам Володимира. Таким чином була ліквідована влада місцевих племінних князів і автономія земель.
2. оборонна реформа – Володимир укріпив південні межі держави з метою захисту її від степових кочовиків – печенігів. Навколо Киэва было споруджено «змыэвы вали».
3. релігійна реформа988 р. - введення християнства як пануючої релігії на Русі.
4. фінансова реформа – початок чеканки своєї монети: злотників і срібників.

 

Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого

  Ярослав Мудрий (1019 - 1054 рр.) доклав чимало зусиль для подальшої розбудови та об’єднання держави. Остаточно стабілізував державну територію та кордони, вдосконалив апарат управління державою. Міжнародну політику здійснював дипломатичним шляхом. Авторитет Русі на міжнародній арені забезпечувався завдяки династичним шлюбам дочок Ярослава з монархами головних країн Європи – Франції, Норвегії, Угорщини, Польщі тощо, за що князь і отримав прізвисько «тесть Європи». У 1051 р. Ярослав Мудрий на чолі церкви поставив митрополита Іларіона. Розгорнув будівництво Києво-Печерського монастиря – центру православ’я, культури та просвітництва. Повність знищив печенігів (1036 р.) і на честь цієї події почав побудову Софійського собору (1036 р.). При ньому було відкрито скрипторії – місця, де переписували книги. Значний розвиток одержали культура та освіта. У Києві та багатьох містах відкривалися школи писемності, засновувалися бібліотеки. Ярослав Мудрий впорядкував перший збірник феодальних законів – «Правду Ярослава».(«Руська Правда») Головними рисами її були: нерівність громадян країни перед законом, майнове розшарування суспільства.

 

Держава за Ярославичів

  Ярослав Мудрий намагався вирішити проблему престолонаслідування для того, щоб уникнути міжусобної боротьби за київський престол, котра могла спалахнути після його смерті між його синами. Так Ярослав керувався принципом старшинства, закріпивши за старшим сином Ізяславом Київ і Новгород, за Святославом – Чернігів, за Всеволодом – Переяслав, за В’ячеславом – Смоленськ, а за молодшим Ігорем – Володимир-Волинський.
  Тріумвірат Ярославичів (Ізяслав, Святослав та Всеволод) разом правили приблизно з 1054 до 1093 рр. У 1068 р. - битва на р. Альта (Ярославичі зазнали поразки від половців). Це стало поштовхом для виникнення конфліктів всередині тріумвірату.
Вишгородський з’їзд князів 1072 р. – ухвалено другу частину збірника законів «Руська правда» - «Правда Ярославичів».

 

Володимир Мономах

  Володимир Мономах (1113 - 1125 рр.) здійснював військові походи проти половців. У 1097 р. організував Любецький з’їзд князів, на якому було схвалено принцип князівської вотчини. Володимир Мономах є автором «Повчання дітям». Також в 1115 р. розпочав будівництво першого моста через Дніпро. Розробив «Устав», ще одне доповнення до «Руської правди».
  Після смерті Мономаха влада перейшла його сину – Мстиславу Володимировичу (1125 - 1132 рр.). Він був останнім князем, владу якого історики визначають як монархічну. Після його смерті розпочався період феодальної роздробленості держави.

 

Суспільний лад Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.)

Верства (суспільний стан) – група населення із закріпленими за нею тогочасним законом правами та обов’язками, зі своїми нормами поведінки, звичаями тощо.
Все населення Київської Русі умовно можна розділити на 3 групи:
1. Привілейовані
А. князі
Б. бояри-дружинники
В. духівництво
2. Напівпривілейовані
А. міщани
3. Непривілейовані
А. селяни
смерди (вільні общинники)
закупи (закуп – це особа, яка взяла «купу» (позику) та потрапила в боргову кабалу і зобов'язана своєю працею у господарстві позикодавця повернути одержану у нього «купу»)
рядовичі (рядович – це селянин, змушений працювати у феодала за угодою – «рядом»)
холопи (особисто залежні)
Б. челядь
В. ізгої (ізгой – людина, яка втратила приналежність до якогось окремого стану і не набула іншого).
Привілеї
А. Несплата податків
Б. Участь в управлінні державою (містом)
В. В окремих випадках володіння землею (феодами, помістями).

Online-тест підготовки до ЗНО з історії України №3 "Розквіт Київської Русі"

 

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"