Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №15 "П. Куліш. М. Вовчок. І. Нечуй-Левицький"

Підготовка до ЗНО. Українська література.
Конспект 15. П. Куліш. М. Вовчок. І. Нечуй-Левицький

 

Пантелеймон Куліш (1819-1897)

«Чорна рада» (1857)

Літературний рід: епос.
Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман).
Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни.
Ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).
Головні герої: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Хмарище Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.
Сюжет: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком – бажання Шрама заручити Петра й Лесю – Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами – знайомство Лесі з Кирилом Туром – зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі – вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі – нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком – гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина – зустріч Петра Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома – покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому – перипетії в Ніжині – Чорна рада в Ніжині – обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому – пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього – засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») – одруження Петра ІІІраменка й Лесі.
Композиція: роман складається з 18 частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом у творі є образ дороги.

 

Марко Вовчок (Марія Вілінська) (1833-1907)

«Максим Гримач» (1857)

Літературний рід: епос.
Жанр: родинно-побутове (баладне) оповідання.
Тема: зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.
Ідея: возвеличення почуття кохання (Катрі до Семена) та засудження соціальної нерівності; обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.
Головні герої: заможний козак Максим Гримач, Катря – старша дочка, Тетяна – молодша; Семен, кріпак, коханий Катрі.
Композиція: експозиція (І ч.), зав’язка (II ч.), розвиток дії (III ч.), кульмінація (IV ч.), розв’язка (V ч.).
Сюжет: заможний господар Максим Гримач (удівець) виховує своїх доньок: старшу Катрю й молодшу Тетяну – Катря зустрічається з кріпаком Семеном таємно від батька, адже той дасть згоду на одруження лише з вільним чоловіком – під час бурі Семен загинув – Катря з горя втопилася в річці – старий Гримач у розпачі 5 років не виходить з двору, звеселило його тільки одруження молодшої доньки із сотником.


Іван Нечуй-Левицький (Іван Левицький) (1838-1918)

«Кайдашева сім’я» (1879)

Літературний рід: епос.
Жанр: соціально-побутова повість.
Тема: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (старший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружина Лавріна); баба Палажка.
Композиція: повість складається з 9 частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.
Сюжет: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) – сватання й одруження Карпа (зав’язка) – поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повернення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) – сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) – усихання груші (розв’язка).
Про твір: У повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця. І. Франко назвав І. Нечуя-Левицького «всеобіймаючим оком України».

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №23 "Література кінця XVIII — початку XX ст.: Продовження"

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"