Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №6 "Давня українська література"

Підготовка до ЗНО. Українська література.
Конспект 6. Давня українська література

 

«Повість минулих літ»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: літопис.
Тема: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.
Ідея: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення патріотизму.
Про твір: на початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку XII ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах – чернець Нестор. Ідейно-тематична спрямованість «Повісті…» походить від ідеї зображення давності й могутності держави Київська Русь, героїчне минуле якої пов’язане із правлінням виключно мудрих сильних та справедливих князів (княгиня Ольга, князь Святослав).

 

«Про заснування Києва»

Сюжет: Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому поляни полювали. Дехто вважав, що Кий був перевізником, тому й казали: «На перевіз на Київ». Але це було не так, бо Кий їздив до грецького царя, який приймав його з почестями. Повертаючись, Кий зайшов на Дунай, поставив там містечко і хотів у ньому жити, але навколишні племена йому не дали. І донині те містечко зветься Києвець.

 

«Про помсту Ольги»

Сюжет: 945 року князь Ігор пішов до деревлян двічі поспіль за даниною. Деревлянам це не сподобалось, і вони зі своїм князем Малом убили Ігоря. Забажавши одружити свого князя з Ольгою, деревляни послали до княгині 20 найкращих мужів. Вирішивши помститися деревлянам за смерть свого чоловіка, княгиня звеліла викопати на тюремному дворі глибоку яму. Наступного дня древлян (нібито з почестями) принесли у човні у двір і вкинули з човном у яму, засипавши землею. Згодом Ольга попросила прислати до неї інших послів, щоб нібито остаточно піти за їхнього князя. Як тільки гості прийшли, Ольга звеліла приготувати мийню, і коли деревляни почали митися, мийню заперли і підпалили, де всі й згоріли. Потім ще двічі помстилася Ольга деревлянам. Перший раз з невеликою дружиною пішла вдова справити тризну на могилі чоловіка, пригостила деревлян, а коли ті упилися, звеліла їх убити. Наступного 946 року, зібравши військо, пішла на древлян війною, перемогла та взяла в облогу Іскоростень. Але ціле літо не вдавалося взяти місто. Тоді, нібито на знак примирення, Ольга запропонувала, щоб замість звичайної данини, їй від кожного двора дали по три голуби і по три горобця. Древляни з радістю погодилися. Княгиня ж звеліла своїм воїнам поприв’язувати до кожного птаха трут і відпустити. Голуби і горобці повернулися у свої гнізда і спалили таким чином усе місто.

 

«Про напад хозарів»

Сюжет: Після смерті братів (Кия, Щека і Хорива) поляни утискувались навколишніми племенами. І коли сиділи поляни в лісах на горах, то знайшли їх хозари й зажадали данини. Порадившись, дали їм поляни від кожної хати по мечу. Віднесли їх хозари своєму князеві, але мудрі старці сказали, що це недобра данина, бо вони здобули її шаблями, а в полян була зброя сильніша – мечі. Тож відтоді саме поляни брали данину з хозарів, а не навпаки.

 

«Слово про похід Ігорів»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема.
Автор: невідомий.
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря на половців 1185 р.
Ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів.
Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Сюжет: оповідь співця Бояна про похід новгород-сіверського князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця – лихі віщування природи – перший бій з половцями, перемога князя Ігоря – другий бій, поразка війська Ігоря – віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змішане», звернене до руських князів – плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи – князь Ігор у полоні – утеча його з неволі з допомогою Овлура – погоня половців за князем – зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.

 

Григорій Сковорода (1722-1794)

«De libertate» (про свободу) (1757)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Провідні мотиви: воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: для ліричного героя воля – найбільше багатство. Ліричний герой, розмірковуючи над питанням, що таке свобода, заперечує порівняння цього людського блага із золотом: «зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш – болото». В останніх двох рядках він згадує і славить Б. Хмельницького як символ вольності.

 

«Всякому місту – звичай і права...»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).
Вид лірики: громадянська (філософська).
Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні – і мужик, і цар. Кожна строфа побудована на антитезі: 4 рядки – суспільні вади, 2 рядки – ідеал чистої совісті та ясного розуму. Один із варіантів пісні використано в п’єсі «Наталка Полтавка».

 

«Бджола та Шершень»

Жанр: байка.
Ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байка у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола – «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень – «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та всі безглузді». Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке – непотрібним» (Епікур). У «силі» байки (так Г. Сковорода називав мораль твору) автор бачить щастя людини в «природженому ділі».

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №9 "Давня література"

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"