ЗНО Конспекты ЗНО Конспект з української мови та літератури Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №29 "Другорядні члени речення"Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №29 "Другорядні члени речення"
Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 29. Другорядні члени речення
Другорядні члени речення
Означення
Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скільком? скількома? (на) скількох?
З тихим (означення) плескотом на берег рине хвилечка. Будівля була відкрита чотирьом (означення) вітрам.
|
Тип |
Узгоджені пов'язані з означуваними словами зв'язком повного узгодження (у роді, числі та відмінку). |
Неузгоджені пов'язані з означуваними словами способом керування або прилягання |
||
|
Чим виражені + приклад |
прикметниками та прикметниковими зворотами |
Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня |
іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них |
Ідуть воїни князя |
|
дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами |
І день спадає стиглим овочем в мої долоні |
займенниками його, її, їх |
Його сірі очі блищали |
|
|
займенниками та порядковими числівниками |
Зайшов у перший з краю виноградник |
неозначеною формою дієслова |
Батько дав команду сідати |
|
|
прислівниками |
У квартирі ліворуч були прочинені двері |
|||
Прикладка – означення, що виражається іменником, узгодженим з пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває непоширеною, вираженою одним словом, і поширеною, вираженою сполученням слів. Один тільки дядько Самійло не піддавався чарам. Учитель Леонтій Сизонович носив золоті ґудзики й кокарду.
Прикладка й означуване слово можуть писатися окремо або через дефіс. Якщо ж прикладки є назвами художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо, то вони пишуться з великої літери й беруться в лапки. Назви, до складу яких уходять слова імені, пам'яті, в лапки не беруться: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Додаток
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків: що? кого? чого? ким? чим?
|
Додатки виражаються |
||
|
іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками |
Мудрість і досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів'я |
|
|
числівниками (часто в сполученні з іменниками) |
Помнож десять на п'ять |
|
|
неозначеною формою дієслова |
Учитель дозволив позбирати якусь годину гриби, а вже потім вертатись до школи |
|
|
вигуками та службовими словами |
Прокинулася від його гучного «Ха-ха- ха!» |
|
|
сполученнями слів або реченнями |
Ми проспівали «Стоїть гора високая»
|
|
|
Прямий додаток |
Непрямий додаток |
|
|
залежить від перехідного дієслова і стоїть у З.в. без прийменника або в Р.в. без прийменника (коли при перехідному дієслові є частка, не або виражена ним дія переходить на частину предмета) |
виражений одним із непрямих відмінків або З.в. із прийменником |
|
|
До дна допито радощі і горе. На лимані не солили риби в бочках |
Грає сонце в горщиках... Крізь сто смертей пройшло життя моє |
|
Обставина
Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? за якої умови? чому?
Основні види обставин за значенням
|
Вид |
Значення |
Питання |
Приклад |
|
місця |
вказує на місце дії |
де? куди? звідки? |
Вітер віє з поля на долину. |
|
часу |
вказує на час дії |
коли? як довго? з якого часу? до якого часу? |
Через півхвилини в кабінеті нікого не було. |
|
способу дії |
вказує на спосіб дії чи ознаки |
як? яким способом? |
Санька знехотя, сердито й помалу лізе знову на лежанку |
|
міри й ступеня |
характеризує дію, стан, ознаку за ступенем чи мірою їх вияву |
якою мірою? як багато? |
Кожний рівчак чи ямку сповнювала по вінця вода. |
|
мети |
вказує на мету дії |
нащо? для чого? з якою метою? |
Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні. |
|
умови |
означає явище, стан, при наявності якого може відбуватися дія |
за якої умови? |
Без вітру не родить жито |
|
причини |
вказує на причину дії |
чому? через що? з якої причини? |
Всі хочуть од страху до землі прилипнути. |
|
допусту |
вказує на умову, всупереч якій дія відбувається |
незважаючи на що? |
Спритніші, всупереч усім ударам, тримаються на поверхні життя. |
|
Обставини виражаються |
|
|
прислівниками |
Вдень кінь ходив пастися на молодій траві, а ввечері повертався |
|
іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без) |
Дніпра узбережжям біліє пісок |
|
дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами |
Сашко примовк, замилившись |
|
фразеологічними зворотами |
Брати з сестрою схожі як дві краплі води |
Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін.: Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді. Стояло, мов зачароване, передгроззя.
Порівняльні звороти можуть відокремлюватися або не відокремлюватися комами в залежності від відтінків значення, сполучників, а також синтаксичної ролі у реченні.
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №43 "Синтаксис. Другорядні члени речення"
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №44 "Синтаксис. Другорядні члени речення: Продовження"
События
Новости
С наступающим Новым годом!
З Днем учителя!
Топ-10
