Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №27 "Словосполучення. Речення. Головні члени речення"

Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 27. Словосполучення. Речення. Головні члени речення

 

Синтаксис і пунктуація

Синтаксис  це розділ науки про мову, що вивчає будову та лексико-граматичне значення словосполучень і речень.
Пунктуація  це сукупність правил про вживання розділових знаків.

 

Словосполучення

Словосполучення  це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв'язку.
Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання: блукає (де?) поблизу.

Сполученнями слів (а не словосполученнями!) називають:
1. поєднання підмета і присудка: біжить Пірат, світло гасне;
2. однорідні члени речення, які не перебувають у підрядному зв'язку: сиділа і слухала; не вгору, а вниз, розум чи досвід.
3. фразеологізми: байдики бити, бути напоготові;
4. поєднання іменників та займенників із прийменниками: з пропозицією, до них;
5. дієслова з частками: таки зробив, слухайте ж;
6. складені форми слів: буду навчатись, найбільш здатний.
На відміну від речень словосполучення не виражають закінченої думки й інтонаційно не оформлені. Вони є лише складовими частинами речень.

Залежно від кількості компонентів словосполучення бувають:
прості – складаються з двох повнозначних слів, між якими один вид синтаксичного зв'язку: повернутися (куди?) додому, бажання (яке?) ляси точити.
складні – складаються з трьох або більше компонентів, між якими два чи більше видів синтаксичних відношень: Читати (що?) книгу (як?) вголос.

Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, розрізняють такі типи словосполучень:
1. іменні:
а. іменникові: хоробрий воїн, музика смутку, віра в силу;
б. прикметникові: страшенно гордий, блідий з переляку;
в. займенникові: кожний з них, абикому з присутніх;
г. числівникові: до трьох мільйонів, другий за списком;
2. дієслівні: розпитує вчителя, опустити очі, засипаний травою, повернувши ліворуч;
3. прислівникові: недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом.

 

Способи зв’язку слів у словосполученні

Тип зв’язку

Особливості

Приклад

Головне слово

Залежне слово

 Узгодження 

 залежне слово вживається в тих самих  роді, числі, відмінку, що й головне

 цікавий підручник – цікавого підручника;  солодка цукерка – солодкої цукерки

 імен., займ.

 прикм.,  дієприкм.,  займ., числ.

Керування

 залежне слово ставиться в тому відмінку  (з прийм. чи без нього), якого вимагає  головне слово

 підійшли (до кого?) до нас, лист (чого?)  паперу, думка (про кого?) про батьків, гірший  (від кого?) від ворога

 дієсл., ім.,  прикм.,  дієприкм.,  присл.

 ім., займ.

Прилягання

 залежне незмінюване слово поєднується  з головним лише за змістом

 прийшли вчора, дивиться уважно, точно  підмічений, вирішили повернутись

 дієсл., прикм.,  дієприкм.

 присл.,  дієприсл.,  інфінітив

 

Речення

Речення  це синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин.

 

Речення за метою висловлювання

Тип речення 

Особливості

Приклади

Розповідні

 повідомляють про щось або про когось, щось описують,  стверджують, заперечують

 Топчуть ноги радісно і струнко сонні трави на  вузькій межі.

Питальні

 містять запитання

 Ви знаєте, як липа шелестить?

 Спонукальні 

 виражають наказ, вимогу, заклик, дозвіл, побажання, пораду,  пересторогу тощо

 Грай, моя пісне, як вітер сей грає!

 

За наявністю другорядних членів речення бувають:
поширені – мають один або більше другорядних членів речення: На небі сонце. Мріють крилами з туману лебеді рожеві.
непоширені – не містять другорядних членів: Засурмив листопад. Я не в тім'я битий.

 

За наявністю ускладнюючих компонентів речення бувають ускладнені й неускладнені.
Ускладнюються речення звертаннями, вставними конструкціями, однорідними та відокремленими членами речення: Не знаючи броду, не лізь у воду. Мабуть, час іти.

 

За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення розрізняють:
повні – речення, які містять усі необхідні для розуміння змісту члени: Поезія згубила камертон. Снігопади нарешті припинились.
неповні – речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для структури членів, що відновлюють з контексту чи ситуації мовлення: Над містом розмовляють голуби. Про що, не знаю. Про цікаві речі. А довкола – млисто-бузкова далеч.

 

Зверніть увагу!
Односкладне речення хоч і не містить у своїй будові одного з головних членів, проте вважається повним: Любіть і боріться за щастя безкрає. Осінь. Слухаю вечорову тишу.
Двоскладне речення з пропущеним дієсловом-зв'язкою вважається повним: Книги – морська глибина. На городі буряки.

 

Залежно від емоційного забарвлення речення бувають окличні і неокличні.
Речення називаються окличними, якщо вони вимовляються з додатковою окличною інтонацією: розповідно-окличною, спонукально-окличною або питально-окличною: Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти, і далеко на схід сонця золотим Шляхом поплисти! Як невимовне віршами не скажеш, чи не німою зробиться душа?!

 

Залежно від складу граматичної основи речення бувають:
двоскладні – є підмет і присудок: Засне (присудок) долина (підмет). На калині і соловейко (підмет) задріма (присудок);
односкладні – є тільки один головний член, який співвідноситься або з підметом, або з присудком: Віє (присудок) легким духом. Обніми (присудок) мої дерева, обніми (присудок) мою траву.

 

За будовою речення бувають:
прості – одна граматична основа: Вийду в садочок та й погуляю;
складні – дві і більша кількість граматичних основ: Грицько побачив, що Семен рве ягоди, і зупинився.

 

Залежно від зв'язку за змістом між частинами і типів сполучників речення бувають сполучникові та безсполучникові.

Речення

Особливості

Приклад

Сполучникові

 Складносурядні 

 частини рівноправні за змістом і граматично і поєднуються сурядними  сполучниками і, й, та, ні … ні, а, але, проте, зате, однак, або, чи,  то ... то

 Оркестр замовк, і  стало тихо. Або не  сокіл я, або палила  мені неволя крила

 Складнопідрядні 

 частини нерівноправні за змістом і граматично і з'єднані підрядними  сполучниками (що, щоб, бо, як, ніби, мов, хоч, якщо, якби, тому  що, через те що, дарма що, незважаючи на те що) або сполучними  словами (хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки)

 Серед тих кущів,  між якими біліли  клаптики снігу,  ворушилися  гіллясті роги

 Безсполучникові 

 

 частини поєднуються без сполучників, лише інтонаційно

 Довге стебло  путається, колосся  лоскоче личенько

 

Складні речення можуть бути з різними видами зв'язку:
а. із сурядним і підрядним. Одна з цих історій запам'яталася мені найдужче, і, коли не опишу її я, про неї в цьому світі ніхто не згадає;
б. із безсполучниковим і сполучниковим. Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків.

Найважливіші в реченні слова можуть виділятися не тільки порядком слів, а й логічним наголосом  посиленням голосу.

 

Порядок слів у реченні

прямий (звичайний)

зворотний (інверсія)

підмет стоїть перед присудком

підмет стоїть після присудка

узгоджене означення – перед означуваним словом

узгоджене означення – після означуваного слова

додаток – після слова, що ним керує

додаток – перед словом, що ним керує

 На порозі своєї хижі сич струснув із себе краплі дощу і повільно  пробрався на постіль із пір’я та сухого листя

 З піснею, з казкою, з словом, з молитвою, з рідною мовою –  гострою бритвою муза явилась моя

 

Головні члени речення

Підмет

Присудок

 головний член речення, що означає предмет, про  який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто?   що?

 головний член речення, який означає дію, що виконує підмет, і відповідає на  питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто або  що він є?

 Реве, стогне хуртовина

 Повітря зробилося прозорим та ясним

 

Підмет

 

За способом вираження

Простий

Складений

 виражається ім. (найчастіше), прикм., займ., числ., дієприкм.,  присл., вигуком, інфінітивом

 виражається словосполученнями і реченнями

 Надходить дощ. А я дивлюся... Сім – моє улюблене число. Сама  наречена, його дочка, вже налагодила все до вінця. По-перше –  прислівник. Зраджувати друга – це жахливо

 Коло броду два голуби пили воду. Були тут і «Тече вода з-під  явора», і «Реве та стогне Дніпр широкий», і «Коло гаю в  чистім полі». Дехто з учнів зупиняється

 

 Присудок

За способом вираження

Простий дієслівний

Складений іменний

Складений дієслівний

виражається дієсловом, фразеологізмами та складеною формою майбутнього часу

дієслово-зв'язка + іменна частина:

- дієслова-зв'язки: бути (є), становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под.

- іменна частина: ім., прикм., займ. або числ. у Н.в. та О.в., дієприкм., фразеологічний зворот.

- до складу можуть входити порівняльні сполучники як, мов, наче, що, ніби, перед якими в таких реченнях кома не ставиться

допоміжне дієслово + інфінітив:

- допоміжні дієслова: починати, продовжувати, закінчувати; могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти;
- форми прикметника: певен, згоден, ладен, рад(ий), готов(ий);
- присудкові прислівники: можна, необхідно, слід, треба

Тече вода в синє море. Я буду крізь сльози сміятись. Нехай мати усміхнеться. Раптом двері скрип. Сашко на уроці байдики бив

Максим – студент. День був гарний. Тимко стояв перед ними задиханий і гнівний. Пилипкові зробилося страшно. Чіпка – сам не свій. Парубок стояв як зачарований

Почав накрапати дощ. Катерина береться розпалювати вогонь. Можна все на світі вибирати, сину.

 

Тире між підметом і присудком

1. Тире ставиться за відсутності зв'язки, якщо:
а. присудок виражений іменником або кількісним числівником у Н.в. і стоїть після підмета. Моя мати – наївність. Але: Наївність моя мати (присудок стоїть перед підметом);
б. один із головних членів виражений іменником у Н.в., а другий  неозначеною формою дієслова. А для мене добра втіха – воду жниварям возить;
в. підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, навіть коли перед присудком стоїть частка не. Життя прожити – не поле перейти.
2. Тире ставиться, якщо перед присудком стоять слова то, це, значить, ось. Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні. Бути щасливим – значить бути розумним.
3. Тире не ставиться, якщо:
а. підмет або присудок виражений питальним або особовим займенником. Хто це? Яка вона? Ти пісня моя лебедина, останнє моє кохання;
б. до складу присудка входять слова як, ніби, мов, неначе та ін. Учений без діла як хмара без дощу. Поле в нашому краї наче море безкрає;
в. перед присудком стоїть частка не, крім випадків, коли підмет і присудок (або тільки присудок) виражені неозначеною формою дієслова. Слово не стріла, а глибше ранить;
г. перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього, вставне слово, сполучник, частка. Життя, безумовно, добрий учитель, але дуже дорого бере за свої уроки;
ґ. присудок виражений прикметником або присвійним займенником. Природа мудра. Свій хліб ліпший від чужого калача.

 

Зверніть увагу!
Тире може ставитися, коли хочуть виділити присудок. А брови у неї – такі шовковії, Вуста у неї – такі малиновії, Очі у неї – такі привітнії, І вся вона – як жаринка...

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №40 "Синтаксис. Словосполучення. Підмет і присудок"

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №41 "Синтаксис. Словосполучення. Підмет і присудок: Продовження"

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"