Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №26 "А. Малишко. В. Симоненко. О. Гончар. Г. Тютюнник. В. Стус. І. Драч. Л. Костенко"

Підготовка до ЗНО. Українська література.
Конспект 26. А. Малишко. В. Симоненко. О. Гончар. Г. Тютюнник. В. Стус. І. Драч. Л. Костенко

 

Андрій Малишко (1912-1970)
«Пісня про рушник» (1959)

Літературний рід: лірика.
Жанр: пісня.
Вид лірики: особиста.
Провідний мотив: материнська любов і відданість своїм дітям.
Віршовий розмір: анапест.
Тип римування: перехресне.
Про твір: ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою. Ненька дарує синові рушник вишиваний як символ життєвої дороги. А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений із народної творчості. Проте головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої людини  образ матері. Її серце сповнене безмежної любові до дитини.

 

Василь Симоненко (1935-1963)
«Лебеді материнства»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш (колискова).
Вид лірики: громадянська.
Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини.
Віршовий розмір: хорей.
Тип римування: суміжне.
Про твір: за формою  це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спочатку це мотив казкового дивосвіту, пов’язаний з образом рідної хати, сповненої «материнської доброї ласки», чарівним танцем лебедів і сивими очима казки; потім – мотив дороги як вибору життєвого шляху. Вибір його цілком залежить від людини. Проте, на думку автора, є величини духовні, незмінні, сталі  це мати й Батьківщина: вибирати або зрікатися їх  великий гріх.

 

Олесь Гончар (1918-1995)
«За мить щастя» (1964)

Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.
Ідея: оспівування краси й сили почуття кохання.
Головні герої: артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура.
Сюжет: у перше повоєнне літо на жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання – молоді люди віддалися пристрасному бажанню – несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко застрелив його – Діденка посадили на гауптвахту – він перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуїтивно передчуває трагічну розв’язку – військовий трибунал, зважаючи на міжнародний резонанс Діденкової справи, не переймається долею зовсім молодого Сашка й виносить смертний вирок.
Про твір: випадкова закоханість, пристрасть, що здається щасливим промінцем у післявоєнному житті, несподівано кардинально змінює долю артилериста. Автор майстерно змальовує контраст емоцій персонажів, які до останнього впевнені, що все ще може бути добре, однак дійсність неминуче виносить свій гіркий і жорстокий вирок.
  Новела змушує читача замислитись над миттєвістю почуттів, подій і зустрічей, а також над тим, до чого вони можуть призвести.


Григір Тютюнник (1931-1980)
«Три зозулі з поклоном»

Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Присвята: любові всевишній.
Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
Головні герої: оповідач-студент, його батьки  Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар  дядько Левко.
Сюжет: заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина. Історію цього кохання синові (оповідачеві новели) розповідає мати Софія. Михайло засланий до Сибіру, звідки він ніколи вже не повернеться, від нього раз на місяць надходять листи дружині Соні; прихід їх інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути листи до грудей і «подержати». Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає за це суперницю.

 

Василь Стус (1938-1985)
«Як добре те, що смерті не боюсь я...»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична і філософська.
Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.
Віршовий розмір: ямб.
Про твір: у поезії В. Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучителями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті. «І на далекій відстані, за тисячі кілометрів, за снігами й судами, за зрадами й тюрмами, за годинами й десятиліттями проступають риси тих, заради кого він діяв і творив». Ця поезія безпосередньо перегукується із «Заповітом» Т. Шевченка.

 

«О земле втрачена, явися!..»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична (невольницька).
Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю.
Віршовий розмір: ямб.
Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: «сонця хлюпочуться в озерах», «світання тіні пелехаті над райдугою голосів», «плескіт крил і хлюпіт хвиль». Настрій ліричного героя емоційно піднесений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання «де», яке звучить рефреном.

 

Іван Драч (нар. 1936)
«Балада про соняшник» (1962)

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада (модерна).
Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.
Віршовий розмір: верлібр.
Про твір: І. Драч реформував жанрові риси балади, залишивши тільки ліро-епічну структуру й напружений сюжет.
  У «Баладі про соняшник» побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання пов’язане відчуттям неперервності руху й відкриттям краси в повсякденному житті. Соняшник у баладі  то хлопець. І. Драч поєднує в одній площині реальні деталі з метафоричним узагальненням, застосовує асоціативне мислення, унаслідок чого реальні предмети стають символами.

 

Ліна Костенко (нар. 1930)
«Страшні слова, коли вони мовчать...» (1980)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.
Віршовий розмір: ямб.
Про твір: роздуми Л. Костенко про значення слова у житті людини, про сутність поетичного мистецтва. Слова  ніби живі згустки, що ввібрали у себе радощі й болі мільярдів людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета все це вловлює, тому з побожним страхом ставиться до слова. Тим паче коли усвідомлює своє надскладне завдання: сказане мільярди разів слово треба вимовити, як уперше, як до тебе ніхто й ніколи не говорив.

 

«Українське альфреско» (1989)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.
Віршовий розмір: ямб.
Про твір: альфреско  це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Одначе поступово в лагідній картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації  розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, цураються. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний, але нема кому навіть розказувати казку про курочку рябу. Тому життя старих приречене на самотність.

 

«Маруся Чурай» (1979)

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історичний роман у віршах.
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.
Сюжет і композиція: дві сюжетні лінії, які переплітаються,  особиста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.
Про твір: окремі проблеми, що були гостро актуальними для України в XVII ст., залишаються такими ж і сьогодні. Саме до них належать: проблема патріотизму, що виявляється в готовності безкорисливо служити Україні; тема любові, в якій це почуття визнається як особлива духовна цінність; проблема зради, вирішується як складова частина філософії любові; «вічна» проблема літератури  митець і народ, митець і суспільство.

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №39 "Література XX ст.: Шістдесятники"

Новости

Поздравляем всех посетителей нашего сайта с наступающими праздниками!От всего нашего коллектива желаем в Новом году свежих впечатлений, новых знаний, приятного...
Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2018, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"