Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №25 "О. Вишня. М. Куліш, Б.-І. Антонич. О. Довженко"

Підготовка до ЗНО. Українська література.
Конспект 25. О. Вишня. М. Куліш, Б.-І. Антонич. О. Довженко

 

Остап Вишня (Павло Губенко) (1889-1956)

«Моя автобіографія» (1927)

Літературний рід: епос.
Жанр: гумореска.
Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.
Композиція: гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому й третьому розділі з тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху розповідається про навчання й формування світогляду майбутнього майстра слова.
Про твір: з перших рядків твору вражає іронія й непідробна щирість, безпосередність оповіді про самого себе. У іронічному дусі розмірковує автор над важливими в житті кожного митця моментами: що впливало на його світогляд, які були перші вчителі, як виховували батьки, як формувалася його «класова свідомість», яку освіту вдалося здобути.

 

«Сом» (1953)

Літературний рід: епос.
Жанр: усмішка.
Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
Ідея: виховання любові до природи.
Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

 

Микола Куліш (1892-1937)

«Мина Мазайло» (1929)

Літературний рід: драма.
Жанр: сатирична комедія.
Тема: зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.
Ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.
Головні дійові особи: Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
Сюжет: харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло (колишній українець) у своєму прізвищі вбачає головну причину своїх життєвих і службових поразок, тому й вирішив змінити його на «більш благородне» – російське Мазєнін. Мина наймає вчительку «правильних проізношеній» (Баронова-Козино), яка вчить його грамотно говорити «по-руському». Мокій, навпаки, прихильник української мови і взагалі всього українського. Мина від цього страждає. Не підтримує позиції Мини й національно свідомий дядько Тарас, який дуже схожий на запорожця. На боці Мини – дружина, дочка Рина й терміново викликана телеграмою родичка з Курська тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва). Кульмінаційним моментом у творі стає звільнення Мини Мазайла-Мазєніна з посади за «систематичний опір українізації».

 

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937)

«Різдво»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).
Віршовий розмір: хорей.
Про твір: у вірші християнське таїнство народження Спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. Саме воно відбувається в українському, лемківському середовищі. І навіть волхви уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у кресанях і принесли місяць круглий». Образ місяця, що проймає увесь твір, – теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народження нового світу. Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції.

 

Олександр Довженко (1894-1956)

«Україна в огні» (1943)

Жанр: кіноповість.
Тема: зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.
Ідея: утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття.
Головні герої: родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їхні діти: Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Олесина подруга Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
Сюжет: святкування всією родиною п’ятдесят п’ятої річниці Тетяни Запорожець – початок війни й захоплення фашистами Тополівки – вибори старости Тополівки – відправлення молоді до Німеччини, зокрема Олесі й Христі, – перебування Олесі в Німеччині – убивство Людвіга Лавріном – спалення фашистами Тополівки – відступ німецьких військ – повернення Олесі з Німеччини, зустріч на рідній землі з Христею, а згодом із Василем – проводи Олесею свого роду на війну (кілька сюжетних ліній: лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців), лінія кохання Олесі й Василя).
Про твір: О. Довженко реалістично передав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання молоді, незнання нею рідної історії й відсутність національної гордості. Це становить головну тему повісті.
Ідея твору – незламність сили й непохитність духу народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом. Про специфіку сюжету й композиції твору митець писав, що в ній видно «сліди битви сценариста з письменником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскравіше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів. Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі й просторі.

 

«Зачарована Десна» (1957)

Жанр: кіноповість («автобіографічне кінооповідання»).
Тема: зображення дитинства й джерел формування митця.
Ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи.
Головні герої: два ліричні герої: Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
Сюжет: розповідь про дитинство Сашка і формування його як митця. Спогади Довженка, пов’язані з довгими роками розлуки з землею батьків. Мати «любила саджати що-небудь у землю, щоб проізростало». На погребні любив спати дід Семен, який нагадував Бога або святого Миколая. Мати ненавиділа діда, вважала чорнокнижником, спалила Псалтир. Прабаба Марусина була маленька та прудка, очі мала такі видющі та гострі. Їй можна було по три дні не давати їсти, але без прокльонів вона не могла прожити й дня. «Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст потоком, як вірші з натхненного поета». Найбільш вражаючою в хаті була картина страшного божого суду, яку хлопець боявся. «Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не бачив». З нього можна, було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів. «Жили ми в повній гармонії з силами природи». Сашкові згадується велика повінь. Якось на Десні хлопець бачив лева. Сашко згадує старого пса Пірата, «фамільну» ворону, яка «років з півтораста завідувала погодою на сінокосі і знала кожного, як облупленого», коней, яких звали Мурай і Тягнибіда. Після жнив хлопця повели до школи.
Про твір: основна сюжетна лінія – це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план – ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини). Саме спогади, у яких «перші радощі, і вболівання, і чари», визначають сповідально-ліричну тональність кіноповісті. Важливу роль у структурі твору відіграє оповідач – маленький хлопчик Сашко. Це дало авторові змогу передати найщиріші почуття, сумніви, страхи дитини, яка так безпосередньо реагує на все, що її оточує. З трепетною закоханістю змальовує О. Довженко у своїх спогадах нічне зоряне небо, повінь, сіножать, зачаровану Десну, буяння городу. Таким постає казково-хвилюючий світ дитинства, поетична душа дитини. Разом із тим автор підсумовує: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №38 "Література XX ст.: Продовження"

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"