Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 24. Неповнозначні частини мови ІІ
До службових частин мови належать прийменники, сполучники й частки. Службові слова не мають лексичного значення, вони не називають ні предметів, ні ознак, ні дій, ні кількості, тому в реченні не бувають самостійними членами.
Прийменник
Прийменник – незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні: Кінь на чотирьох і то спотикається. За кілька хвилин буду.
Прийменники: від, у, біля, за, посеред, край, упродовж, з, до, о, після, через, від (од), завдяки, у зв'язку, з нагоди, зважаючи на, для, на, за, задля, заради, в ім'я, у відповідь, незважаючи на, попри, всупереч, наперекір, при, незалежно від, при, без, за умови, у випадку, при нагоді, про, за, зі, без, з, в, з-за та ін.
Прийменники за будовою
Прості |
Складні |
Складені |
за, без, на, для, край, кругом, серед |
задля, поміж, з-за, щодо, обабіч |
згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді |
Написання прийменників
1. Разом пишуться прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо.
2. Окремо пишуться прийменники, утворені від іменників та прислівників з непохідними прийменниками: в кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, в силу, з метою, за винятком, за допомогою, на відміну від, на випадок, на чолі, залежно від, за рахунок, згідно з, на шляху до, незалежно від, незважаючи на, поряд з, під кінець, під час, по відношенню до, у відношенні до, у зв'язку з, у відповідь на, у(в) разі.
3. Через дефіс пишуться прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників: з-за, із-за, з-над, із-над, з-перед, з-під, із-під, з-поза, з-поміж, з-понад, з-поперед, з-попід, з-проміж, з-серед, з-посеред.
Сполучник
Сполучник – службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного і виражає смислові зв’язки між ними: На зорі задививсь хлопчина, але своєї не знайшов. Суддя пождав, щоб гамір змовк.
Сполучники за будовою
Прості |
Складні |
Складені |
і (й), та, а, бо, чи, що, але, то |
якщо (як+що), щоб (що+б), немовбито (не+мов+би+то) |
тому що, через те що, незважаючи на те що |
Сполучники сурядності й підрядності
Сурядні |
Підрядні |
єднальні: і, й, та (= і), і ... і, ні ... ні, ані ... ані, та й, також, а також, як ... так, ще й |
з’ясувальні: що, щоб, як |
часові: тільки-но, перш ніж, як, щойно, ледве, як тільки |
|
умовні: якщо, якби, аби, як, коли, коли б, якщо ... то, як ... то |
|
протиставні: а, але, проте, зате, однак (одначе), так, та (= але) |
допустові: хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай, нехай |
мети: щоб, для того щоб, аби |
|
причинові: бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки |
|
розділові: або, то, чи, хоч, чи ... чи, чи то ... чи то, то ... то, або ... або, не то ... не то, хоч ... хоч |
порівняльні: як, мов, немов, наче, неначе, ніби, немовби, немовбито, неначебто |
міри та ступеня: аж, що аж, що й |
|
наслідкові: так що |
Написання сполучників
1. Разом пишуться складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, цебто, щоб, щоби, якби, якщо.
2. Окремо пишуться всі слова у складених сполучниках: дарма що, для того щоб, з тим щоб, з того часу як, замість того щоб, коли б, коли б то, незважаючи на те що, отже ж, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у зв'язку з тим що, у міру того як, хоч би, хоча б, через те що, що ж до, як тільки.
3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тому-то, тільки-но, якби-то.
Слід відрізняти сполучники від однозвучних повнозначних слів з прийменниками або частками, які пишуться окремо.
Справжнє почуття хоча ні на кого й не зважає, проте (= але) й не ображає нікого. |
В криницю старості не заглядай, про те, яким ти будеш, не гадай. |
Хоч мороз і припікає, зате (= однак) комарів немає. |
Я люблю тебе, друже, за те, що в очах твоїх море синіє. |
Якби (= коли б) не було ночі, то не знали б, що таке день. |
Як би там не було, треба це перевірити. |
Якже (= якщо) хто запізниться, чекати не будемо. |
Як же не хотілося розлучатися. |
Якщо (= коли) не можна бути вічно юним, то змолоду не будь старим. |
– Що ти робиш? – Як що? Те, що ти мені доручив. |
Між ними ще такого не бувало, щоб (= аби) доходили у будь-чому згоди. |
Про що б не писав поет..., він завжди кінець кінцем пише про людину. |
Я теж дотримуюсь такої думки. |
Він говорив те ж, що й інші свідки. |
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №36 "Неповнозначні частини мови"
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №37 "Неповнозначні частини мови: Продовження"