Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №3 "Усна народна творчість"

Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 3. Усна народна творчість.

Усна народна творчість (фольклор) – це різножанрові твори, що виникають у певному середовищі, передаються з уст в уста із сивої давнини, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне, виховне значення.

«Чи не той то хміль...»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історична пісня.
Тема: показ жорстокої боротьби козаків із поляками.
Ідея: уславлення перемоги Богдана Хмельницького під Жовтими Водами.
Про твір: зображено події Національно-визвольної війни 1648-1657 pp. під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (бій під Жовтими Водами) проти ляхів.

«Ой Морозе, Морозенку»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історична пісня.
Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
Про твір: розповідається про нерівний бій з татарами. Татари втратили втроє більше, ніж козаки. Морозенко потрапив у полон, його стратили на Савур-могилі.

«Дума про Марусю Богуславку»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.
Про твір: розповідається, як у турецькій неволі вже 30 літ перебуває 700 козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка й пообіцяла їх випустити. У Великодень Маруся визволила невольників, але з ними не втекла, а просила передати її батькам, що вона «вже потурчилась, побусурменилась».

«Бондарівна»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада.
Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості.
Про твір: розповідається, що в «містечку Богуславку гуляла Бондарівна». Підійшов до неї пан Каньовський, обійняв і поцілував. Дівчина відповіла, що пан її «не годен» і втекла. Її наздогнали «два жовніри з шаблями». Бондарівну привели до пана, який наказав вибирати: чи з ним жити, чи в сирій землі гнити. Горда дівчина, яка не захотіла жити з нелюбом, вибрала останнє, і Каньовський її застрелив, а батькові дав таляри «за хорошу дочку».

«Маруся Чурай»

«Засвіт встали козаченьки»
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна козацька пісня.
Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.
Про твір: розповідається, як козаченьки, що «засвіт встали», вирушають у похід. Козак заспокоює свою кохану Марусю та просить її помолитись Богу за нього. Проводжає мати свого сина в далеку дорогу й просить його додому вертатись. Молодий козак не вірить, що швидко повернеться з походу, бо «кінь вороненький в воротях спіткнувся». Син не знає, чи вернеться живим, чи ляже в полі, а тому просить матір прийняти його кохану Марусеньку «як рідну дитину».

«Віють вітри, віють буйні»
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна пісня про кохання.
Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
Про твір: пісня передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим, чорнобривим». Для неї це «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на сонці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями.

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №4 "Усна народна творчість"