Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №3 "Усна народна творчість"

Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 3. Усна народна творчість.

 

Усна народна творчість (фольклор) – це різножанрові твори, що виникають у певному середовищі, передаються з уст в уста із сивої давнини, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне, виховне значення.

 

Жанри

Народний епос

Народна лірика

Народна драма

1.  загадки, прислів’я, анекдоти;

1.  календарно-обрядові пісні (веснянки, русальні, купальські, жниварські, колядки, щедрівки);

1.  пісні-ігри;

2.  казки, легенди, перекази;

2.  родинно-побутові пісні (колискові, весільні, жартівливі, голосіння);

2.  вертеп;

3.  байки, притчі;

3.  суспільно-побутові пісні (козацькі, чумацькі, рекрутські, кріпацькі, бурлацькі, наймитські).

3.  весілля.

4.   ліро-епічні твори:

а. думи;

б. балади;

в. історичні пісні.

 

   

 

«Чи не той то хміль...»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історична пісня.
Тема: показ жорстокої боротьби козаків із поляками.
Ідея: уславлення перемоги Богдана Хмельницького під Жовтими Водами.
Про твір: зображено події Національно-визвольної війни 1648-1657 pp. під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (бій під Жовтими Водами) проти ляхів.

 

«Ой Морозе, Морозенку»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історична пісня.
Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
Про твір: розповідається про нерівний бій з татарами. Татари втратили втроє більше, ніж козаки. Морозенко потрапив у полон, його стратили на Савур-могилі.

 

«Дума про Марусю Богуславку»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.
Про твір: розповідається, як у турецькій неволі вже 30 літ перебуває 700 козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка й пообіцяла їх випустити. У Великодень Маруся визволила невольників, але з ними не втекла, а просила передати її батькам, що вона «вже потурчилась, побусурменилась».


«Бондарівна»

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада.
Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості.
Про твір: розповідається, що в «містечку Богуславку гуляла Бондарівна». Підійшов до неї пан Каньовський, обійняв і поцілував. Дівчина відповіла, що пан її «не годен» і втекла. Її наздогнали «два жовніри з шаблями». Бондарівну привели до пана, який наказав вибирати: чи з ним жити, чи в сирій землі гнити. Горда дівчина, яка не захотіла жити з нелюбом, вибрала останнє, і Каньовський її застрелив, а батькові дав таляри «за хорошу дочку».

 

«Маруся Чурай»

«Засвіт встали козаченьки»
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна козацька пісня.
Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.
Про твір: розповідається, як козаченьки, що «засвіт встали», вирушають у похід. Козак заспокоює свою кохану Марусю та просить її помолитись Богу за нього. Проводжає мати свого сина в далеку дорогу й просить його додому вертатись. Молодий козак не вірить, що швидко повернеться з походу, бо «кінь вороненький в воротях спіткнувся». Син не знає, чи вернеться живим, чи ляже в полі, а тому просить матір прийняти його кохану Марусеньку «як рідну дитину».

 

«Віють вітри, віють буйні»
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна пісня про кохання.
Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
Про твір: пісня передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим, чорнобривим». Для неї це «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на сонці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями.

Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №4 "Усна народна творчість"

 

Новости

Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...
С праздником Первого сентября, Днем знаний!Уважаемые ученики, абитуриенты, учителя, преподаватели и все-все, кто стремится к знаниям, мы желаем Вам успехов...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2016, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"