Стислий конспект підготовки до ЗНО з української мови та літератури №2 "Фонетика ІІ"

Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 2. Фонетика ІІ.

Уподібнення приголосних звуків

  Зміни відбуваються лише у вимові у деяких словосполученнях, наприклад:
[с] + [ш] → [ш:] принісши ― прині[ш:]и
[з] + [ш] → [жш] залізши ― залі[жш]и
[з] + [ж] → [ж:] безжурний ― бе[ж:]урний
[з] + [дж] → [ждж] з джмелем ― [ждж]мелем
[т] + [ш] → [чш] коротшати ― коро[чш]ати
[ш] + [ц] → [с'ц'] на дошці ― на до[с'ц']і
[ж] + [ц] → [з'ц'] у ложці ― у ло[з'ц']і
[ч] + [ц] → [ц':] у річці ― у рі[ц':]і
[т] + [с] → [ц] братство ― бра[ц]тво
[т'] + [с'] → [ц':] сміється ― сміє[ц':]я
[т] + [ч] → [ч:] Вітчизна ― Ві[ч:]изна
[ш] + [с] → [с':] вчишся ― вчи[с':]я

Чергування голосних у коренях слів

Чергування приголосних у коренях слів

Основні випадки чергування префіксів і прийменників у - в та сполучників і- й

1. Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, у та і вживаються:
а. між приголосними. Зайшов у дім. Був дощ, і гречка пахла;
б. на початку речення перед приголосними. Учора відбулися збори. І хліб зійшов;
в. перед в, ф, льв, св, тв, хв і под. Нитку склали увосьмеро. Вона бачила і Львів;
2. Щоб уникнути збігу голосних, в та й уживаються:
а. між голосними. Вчився в аспірантурі. Вийшли й обступили;
б. на початку речення перед голосними. В інституті заняття.
в. після голосних перед приголосними. Учили ще в дитинстві. Пробач мені й вагання.
Увага! У і в не чергуються в словах, що вживаються тільки з у або в (увільнити, угода, ввічливість, уніфікація). І з й не чергуються при зіставленні понять (небо і земля).

Голосні в коренях слів

1. Ненаголошені е, и, о перевіряються наголосом: крижаний – крига, весна – весни.
2. Пишеться а перед складом з а (я) в деяких словах: гарячий, калач, хазяїн, багаття, багатир (= багатій), але: богатир (велетень), слов'яни, монастир, крохмаль, козак.
3. Пишеться е:
а. у сполученнях -ере-, -еле-: дерево, очерет, селезень, шелестіти;
б. коли е випадний або вставний: справедливий (правда), шевця (швець), вітер (вітру);
4. Пишеться и:
а. у сполученнях -ри-, -ли-: тривога, бриніти, глитати, але: дрімати, тріщати;
б. коли в рос. словах пишеться и/ы: читати (рос. читать), тичинка (рос. тычинка).
5. Пишеться і тоді, коли в рос. словах пишеться о, е, ё: дріж (рос. дрожь), чіткий (рос. чёткий).

Зміни приголосних при слово- та формотворенні

Спрощення в групах приголосних

Апостроф

Уживання м'якого знака

1. М'який знак (ь) пишеться в українських словах:
а. після [д'], [т'], [з'], [с'], [дз'], [ц'], [л'], [н'] у кінці складу: мідь, мабуть, призьба;
б. у суфіксові -ськ- (-зьк-, -цьк-); -еньк-, -оньк-, -есеньк-: рідненький; учнівський, паризький, юнацький, але ковзкий, боязкий, різкий, в'язкий, плаский, баский;
в. після л перед приголосним: сильний, зухвальство, але тарілка – тарілці, білка – білченя (лц, лч ← лк), але бурульці – бурулька, доньці – донька (лц, лч ← лк);
2. М'який знак (ь) пишеться в іншомовних словах після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: портьєра, монпансьє, Мольєр, ньюйорківці, мільйон, компаньйон, але малярія, нюанс;
3. М'який знак (ь) НЕ пишеться:
а. після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, р: дріб, верф; морщся; Харків, гіркий, але Горький;
б. після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-: кінчик, камінчик, промінчик, камінчик, цвірінчати, менший, Уманщина, селянство, Оболонський, але неньчин (ненька), бриньчати (бренькіт).

 Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №2 "Фонетика. Графіка. Орфографія" 

 Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №3 "Орфографія"