ЗНО Конспекты ЗНО Конспект з української мови та літератури Онлайн-урок №28 "Синтаксис. Складне речення. СПР"Онлайн-урок №28 "Синтаксис. Складне речення. СПР"
Онлайн-урок №28 "Синтаксис. Складне речення. СПР"
13.04.2016 о 18.30
Конспекти до уроку:
Складнопідрядне речення
Складнопідрядним називається складне речення, частини якого синтаксично нерівноправні й поєднані відповідною інтонацією та підрядними сполучниками чи сполучними словами. І я пішов, бо я ішов до тебе, бо ти мені світила, як зоря.
Складнопідрядне речення складається з головної частини, яка є незалежною, й однієї чи кількох підрядних, що пояснюють чи доповнюють головну й залежать від неї.
Підрядна частина може пояснювати головну в цілому або один із її членів.
Підрядна частина може стояти перед головною частиною, після неї і в середині її.
Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні
Основним засобом поєднання підрядної частини з головною є сполучники підрядності .
Засобом зв'язку між частинами складнопідрядних речень можуть служити не лише підрядні сполучники, а й сполучні слова. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники в усіх відмінкових формах (хто, що, який, чий, котрий, скільки) та окремі прислівники (як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, щойно, чому, навіщо).
Сполучні слова, на відміну від сполучників, належать до повнозначних самостійних частин мови (займенників чи прислівників), а тому вони не тільки підпорядковують підрядну частину головній, а й виступають членами речення в підрядних частинах.
Порівняйте!
1. Батько пишається, що в нього росте розумний син.
2. Ми вийшли на стежку, що звертала ліворуч.
У першому реченні що – сполучник, а в другому – сполучне слово, яке виражене займенником, виконує синтаксичну функцію підмета. У другому реченні що = яка.
Вказівні (співвідносні) слова у складнопідрядному реченні
Досить часто в головних частинах складнопідрядних речень уживаються так звані вказівні, або співвідносні, слова, які пояснюються підрядною частиною.
Найпоширенішими з них є вказівні займенники той, такий. Рідше в ролі вказівних слів можуть уживатися означальні займенники все, всякий, кожен. Вказівними можуть бути також займенникові прислівники там, туди, звідти, доти, так, стільки, настільки.
Вказівним словам у підрядній частині відповідають сполучники і сполучні слова, з якими вони утворюють своєрідні пари (граматичні комплекси): той – хто, той – що, той – чий, такий – який, все – що, кожен – хто; туди – куди, там – де, тоді – коли, доти – доки, звідки – звідти, так – як, стільки – скільки й под.
Наприклад: Хто мовчить, той двох навчить.
Зверніть увагу!
Не слід плутати вказівні слова з парними сполучниками коли ... то, коли б ... то, як ... то, якби ... то й под., у яких другий компонент, як і вказівні слова, знаходиться в головній частині, але членом речення не буває, оскільки входить до складу сполучника й не відповідає на питання. Наприклад: Коли сієш густо, то не буде пусто.
|
Види підрядних речень за значенням |
Засоби зв’язку |
|||
|
сполучники |
сполучні слова |
вказівні (співвідносні) |
||
|
означальні |
що, щоб, неначе, ніби, як |
який, котрий, чий, де, куди |
той, такий, весь, всякий, все, кожний |
|
|
з’ясувальні |
що, як, щоб, ніби, мов |
хто, який, чий, котрий, де |
те |
|
|
обставинні |
наслідку |
так що |
||
|
допусту |
хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що |
|||
|
умови |
коли, коли б, якби, якщо, як |
то |
||
|
причини |
бо, тому що, від того що, через те що |
|||
|
мети |
щоб, для того щоб, з тим щоб, аби |
для того, з тим |
||
|
ступеня |
щоб, що, як, чим… тим, мов, наче, ніби, ніж |
скільки, наскільки як |
так, такий, до того, настільки |
|
|
способу дії |
щоб, що, як, чим… тим, мов, наче, ніби, ніж |
|||
|
часу |
як, як тільки |
коли, поки, доки |
доти, тоді |
|
|
місця |
де, куди, звідки |
там, скрізь, туди, звідки |
||
|
порівняльні |
як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто |
так |
||
|
Види підрядних речень за значенням |
Особливості |
Питання |
Приклад |
|
|
означальні |
залежать від іменника в головній частині й пояснюють його |
який? |
До города Володимира, де знаходився княжий палац, ішли пішки |
|
|
з’ясувальні |
розкривають, пояснюють чи доповнюють зміст слова в головній частині, від якого вони залежать |
питання непрямих відмінків |
Не пам'ятаю гаразд, що тоді творилося зо мною. |
|
|
обставинні |
наслідку |
виражають наслідок дії, який логічно випливає зі змісту всієї головної частини |
Сніг ледве прикривав землю, так що й деревину з лісу вивозили на колесах |
|
|
допусту |
виражають дію, всупереч якій відбувається повідомлюване в головній частині |
незважаючи на що? |
Скільки не літай, а доведеться на землю падать. |
|
|
умови |
виражають умову, за якої відбувається повідомлюване в головній частині |
за якої умови? |
Ніяка гать не спинить весняну повінь, якщо вона прорвала собі прірву. |
|
|
причини |
виражають причину дії чи явища, про які йдеться в головній частині |
чому? з якої причини? через що? |
Не брудни криниці, бо схочеш водиці. |
|
|
мети |
виражають мету, призначення дії головної частини |
для чого? з якою метою? навіщо? |
Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. |
|
|
міри і ступеня |
вказують наміру ознаки або ступінь дії, про які йдеться в головній частині |
наскільки? якою мірою? |
Маю я багатства стільки, що його й на тебе стане! |
|
|
способу дії |
містять указівку на спосіб здійснення дій, про які йдеться в головній частині |
як саме? яким способом? |
Серця не змусиш битися так, як тобі заманеться |
|
|
часу |
виражають час або протяжність дії, про яку йдеться в головній частині |
коли? відколи? доки? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу? упродовж якого часу? |
Цікавішого чогось у своєму житті Сірко ще не читав, відколи був письменний. |
|
|
місця |
вказують на місце чи напрям дії головної частини або конкретизують значення обставини місця головної частини |
де? куди? звідки? |
Куди ноги, туди й голова. |
|
|
порівняльні |
пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом підрядної |
як саме? подібно до чого? |
Чайка скигле літаючи, мов за дітьми плаче; мов за дітьми плаче |
|
Складнопідрядні речення з кількома підрядними
|
Характер зв’язку |
Особливості |
Приклад |
|
|
послідовна підрядність |
підпорядкування двох чи більшої кількості підрядних частин безпосередньо головній частині в цілому чи окремому її члену |
Епохо, дай мені завзяття на кожен день, на кожну мить, щоб міг нащадкам розказать я про те, як ми навчились жить. |
|
|
супідрядни зв'язок |
однорідна супідрядність |
всі підрядні частини складнопідрядного речення залежать від того ж самого члена в головній частині (чи від усієї головної частини в цілому) й відповідають на те ж саме питання |
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись... |
|
неоднорідна супідрядність |
підрядні частини в реченні відповідають на різні питання (належать до різних видів підрядних частин) або ж залежать від різних членів головної частини |
Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно.
|
|
Тести до уроку:
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №51 "Синтаксис. Складне речення. СПР"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №52 "Синтаксис. Складне речення. СПР: Продовження"
Корисні посилання:
События
Новости
С наступающим Новым годом!
З Днем учителя!
Топ-10
