Підготовка до ЗНО. Українська мова.
Конспект 18. Дієслово
Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета як процес і виражає це значення в граматичних формах способу, часу, виду, стану, особи, роду. Дієслово відповідає на питання що робити? що зробити? та ін.
У реченні дієслово найчастіше буває присудком, вираженим особовою формою. В інших граматичних формах дієслово може виступати будь-яким членом речення. Я читаю (присудок) газети. Забути (підмет) мову – душу зрадити (присудок).
Форма
Змінювана |
Незмінювана |
особова: ходжу, пишете, знаємо |
інфінітив (неозначена форма): говорити, умиватися |
дієприкметник (який? який зроблений?): лежачий, пишучий, пожовклий, обраний. побілений, виритий |
дієприслівник (що роблячи? що зробивши?):пишучи, сказавши, лежачи, прибігши |
Вид
Доконаний |
Недоконаний |
що зробити? написати |
що робити? писати |
Творення видових форм дієслова
Дієслова різних видів, що мають тотожне лексичне значення, утворюють видові пари: робити – зробити, лити – налити, зігрівати – зігріти, розрізати – розрізати.
Спосіб
Дійсний |
Умовний |
Наказовий |
робив, роблю, буду робити, робитиму |
сказала б, хотів би |
пишімо, пиши, пишіть, хай/нехай пише, хай/нехай пишуть; читаймо, ходімо, сядьмо |
Особові закінчення дієслів наказового способу
2 особа однини |
1 особа множини |
2 особа множини |
3 особа однини |
3 особа множини |
уч-и |
уч-іть |
уч-іть |
хай (нехай) уч-ить |
хай (нехай) уч-ать |
танцюй |
танцюй-мо |
танцюй-те |
хай (нехай) танцю-є |
хай (нехай) танцю-ють |
доспівай |
доспівай-мо |
доспівай-те |
хай (нехай) доспіва-є |
хай (нехай) доспіва-ють |
Увага! Творення форми наказового способу за допомогою часток давай, давайте (давай зупинимося, давайте читати) не відповідає літературній нормі.
Інколи дієслова у формі одного способу вживаються в значенні іншого: Чи не допоміг би ти мені написати? (умовний у значенні наказового); Усі чекають мене на подвір’ї! (дійсний у значенні наказового); Стояти струнко! (інфінітив у значенні наказового).
Час
Минулий |
Теперішній |
Майбутній |
читав, читала, читали |
читаю, читаєш, читаємо |
читатиму, буду читати |
Особи
(визначаються у теперішньому та майбутньому часах)
однина |
множина |
|
1 |
я (пишу) |
ми (пишемо) |
2 |
ти (пишеш) |
ви (пишете) |
3 |
він, вона, воно (пише) |
вони (пишуть) |
Дієвідміни
ІІ |
-ать, -ять у 3 ос. мн.: носити, бачити |
із суфіксами -ити, -іти, -їти + -ати (після ж, ч, ш), якщо в 1 особі однини -и-, -і-, -ї-, -а- випадають: косити, летіти, доїти, лежати |
|
на -отіти: цокотіти (цокотять) |
|
+ бігти, стояти, спати, боятися |
|
в особових закінченнях будуть -и-, -і-, -ї-: клеїш, кричите |
|
І |
-уть, -ють у 3 ос. мн.: вести, читати |
із іншими суфіксами: полоти, боротися, літати, сіяти |
|
на -отати: цокотати (цокочуть) |
|
+ хотіти, ревіти, сопіти, гудіти, іржати |
|
в особових закінченнях будуть -е-, -є-: хочеш, миєте |
|
Дієслова дати, їсти, бути + з коренем -віс- і похідні від них не належать до жодної дієвідміни! |
НЕ з дієсловами
Частка не пишеться з дієсловами пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієслово не вживається без не або має префікс недо-, який означає неповноту дії: не вчив, не поїду, невгавати, недоважувати, недочувати.
Увага! Дієслів, що пишуться з не разом, мало: невгавати, неволити, незчутися, ненавидіти, непокоїтися, нехтувати.
Слід розрізняти за значенням дієслова:
недобачати (= погано бачити) – не добачати (= не помічати)
помилок недочувати (= погано чути) – не дочути (= не дослухати)
до кінця недоїдати (= голодувати) – не доїдати до кінця
недодержати термометр – не додержати слова
недодивитися за дитиною – не додивитися фільм
нездужати(ся) (= хворіти) – не здужати (= не змогти) встати
неславити (= ганьбити) – не славити (= не прославляти)
непокоїтися (= турбуватися) – не покоїтися (= не спочивати)
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №27 "Дієслово"
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №28 "Дієслово: Продовження 1"
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №29 "Дієслово: Продовження 2"