Онлайн-урок "Фонетика. Графіка"
30.09.2015 о 18.30
Конспекти до уроку:
Звуки мовлення
Голосні: [і], [и], [е], [у], [о], [а]
Приголосні: [б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ш], [с], [с' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]
Класифікація приголосних звуків
Тверді:[б], [п], [д], [т], [ґ], [к], [ф], [ж], [ш], [з], [с], [г], [х], [дж], [ч], [дз], [ц], [в], [м], [н], [л], [р]
М’які: [д'], [т'], [з'], [с'], [дз'], [ц'], [л'], [н'], [р'], [й]
Пом’якшені: [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ґ], [ж], [ч], [ш], [дж]
Дзвінкі |
[б] |
[д] |
[д'] |
[ґ] |
[ж] |
[з] |
[з'] |
[г] |
[дж] |
[дз] |
[дз'] |
[-] |
Глухі |
[п] |
[т] |
[т'] |
[к] |
[ш] |
[с] |
[с'] |
[х] |
[ч] |
[ц] |
[ц'] |
[ф] |
Співвідношення звуків і букв
Склад і наголос
Склад – це частина слова чи мовного потоку, яка вимовляється одним поштовхом повітря. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків: ко-ро-ва,о-лі-вець,син.
Посилення голосу на одному зі складів слова називається наголосом. Склад, на який падає наголос, називається наголошеним. Усі інші склади у слові – ненаголошені.
Запам’ятайте наголошування таких слів:
асиме́трія, вимо́ва, дочка́, катало́г, кварта́л, кіломе́тр, кропива́, нови́й, одина́дцять, озна́ка, о́лень, по́друга, ра́зом, спи́на, сере́дина, украї́нський, принести́, завда́ння, фо́льга, русло́, пере́кис, ко́лесо, індустрія, мабуть, по́ми́лка, весня́ни́й, пе́рві́сний тощо.
Основні правила складоподілу
Український алфавіт
Аа [а] |
Бб [бе] |
Вв [ве] |
Гг [ге] |
Ґґ [ґе] |
Дд [де] |
Ее [е] |
Єє [є] |
Жж [же] |
Зз [зе] |
Ии [и] |
Іі [і] |
Її [ї] |
Йй [йот] |
Кк [ка] |
Лл [ел] |
Мм [ем] |
Нн [ен] |
О [о] |
Пп [пе] |
Рр [ер] |
Сс [ес] |
Тт [те] |
Уу [у] |
Фф [еф] |
Хх [ха] |
Цц[це] |
Чч [че] |
Шш [ша] |
Щщ [ща] |
ь [м’який знак] |
Юю [ю] |
Яя [я] |
Уподібнення приголосних звуків
Зміни відбуваються лише у вимові у деяких словосполученнях, наприклад:
[с] + [ш] → [ш:] принісши ― прині[ш:]и
[з] + [ш] → [жш] залізши ― залі[жш]и
[з] + [ж] → [ж:] безжурний ― бе[ж:]урний
[з] + [дж] → [ждж] з джмелем ― [ждж]мелем
[т] + [ш] → [чш] коротшати ― коро[чш]ати
[ш] + [ц] → [с'ц'] на дошці ― на до[с'ц']і
[ж] + [ц] → [з'ц'] у ложці ― у ло[з'ц']і
[ч] + [ц] → [ц':] у річці ― у рі[ц':]і
[т] + [с] → [ц] братство ― бра[ц]тво
[т'] + [с'] → [ц':] сміється ― сміє[ц':]я
[т] + [ч] → [ч:] Вітчизна ― Ві[ч:]изна
[ш] + [с] → [с':] вчишся ― вчи[с':]я
Чергування голосних у коренях слів
[о] // [е] // [і] // нуль звука |
вітер – вітру, шість – шести – шостий, чекаю – очікую, сон – сну, поріг – порогу, воля – вільний, овес – вівса |
[о] // [а] |
допомогти – допомагати, кроїти – краяти |
[е] // [и] |
терти – витирати, умерти – вмирати |
Чергування приголосних у коренях слів
[г] |
[ж] |
[з' ] |
нога – ніжка – у нозі; допомогти – допоможу |
|
[к] |
[ч] |
[ц' ] |
рука – ручка – у руці; плакати – плачу |
|
[х] |
[ш] |
[с' ] |
вухо – вушко – у вусі; колихати – колишу |
|
[д] // [д' ] |
доба – діб |
|||
[д] // [дж] |
ходити – ходжу |
|||
[т] // [тч] |
рекрут – рекрутчина |
|||
[зд] // [ждж] |
їздити – їжджу |
|||
[б] // [бл' ], [п] // [пл' ], [в] // [вл' ], [м] // [мл' ], ф] // [фл' ] |
любити – люблю, ловити – ловлю |
Основні випадки чергування префіксів і прийменників у - в та сполучників і- й
1. Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, у та і вживаються:
а. між приголосними. Зайшов у дім. Був дощ, і гречка пахла;
б. на початку речення перед приголосними. Учора відбулися збори. І хліб зійшов;
в. перед в, ф, льв, св, тв, хв і под. Нитку склали увосьмеро. Вона бачила і Львів;
2. Щоб уникнути збігу голосних, в та й уживаються:
а. між голосними. Вчився в аспірантурі. Вийшли й обступили;
б. на початку речення перед голосними. В інституті заняття.
в. після голосних перед приголосними. Учили ще в дитинстві. Пробач мені й вагання.
Увага! У і в не чергуються в словах, що вживаються тільки з у або в (увільнити, угода, ввічливість, уніфікація). І з й не чергуються при зіставленні понять (небо і земля).
Голосні в коренях слів
1. Ненаголошені е, и, о перевіряються наголосом: крижаний – крига, весна – весни.
2. Пишеться а перед складом з а (я) в деяких словах: гарячий, калач, хазяїн, багаття, багатир (= багатій), але: богатир (велетень), слов'яни, монастир, крохмаль, козак.
3. Пишеться е:
а. у сполученнях -ере-, -еле-: дерево, очерет, селезень, шелестіти;
б. коли е випадний або вставний: справедливий (правда), шевця (швець), вітер (вітру);
4. Пишеться и:
а. у сполученнях -ри-, -ли-: тривога, бриніти, глитати, але: дрімати, тріщати;
б. коли в рос. словах пишеться и/ы: читати (рос. читать), тичинка (рос. тычинка).
5. Пишеться і тоді, коли в рос. словах пишеться о, е, ё: дріж (рос. дрожь), чіткий (рос. чёткий).
Зміни приголосних при слово- та формотворенні
Приголосні |
Перед суфіксами |
Змінюються на |
Приклади |
г, ж, з |
-ськ(ий), -ств(о) |
-зьк(ий), -зтв(о) |
Париж – паризький, убогий – убозтво, але Льєж – льєжський |
к, ц, ч |
-цьк(ий), -цтв(о) |
глядач – глядацький, але тюрки – тюркський, баски – баскський |
|
х, ш, с |
-ськ(ий), -ств(о) |
латиш – латиський, але казах – казахський, Цюрих – цюрихський |
|
-цьк- |
-ин(а) |
-чч(ина) |
козацький – козаччина, донецький – Донеччина, але галицький – Галичина |
-ськ-, -ск- |
-щ(ина) |
львівський – Львівщина, віск – вощина |
|
-ск-, -шк- |
-ан- |
-щ(аний) |
дошка — дощаний |
-ск-, -ст- |
у дієсловах |
-щ- |
блищати – блищиш, виростити – вирощую, але виростять |
-зк- |
-жч- |
бряжчати, бряжчу, бряжчиш |
|
г, ж, з/с |
-ш- |
-жч-/-щ- |
дорогий – дорожчий, високий – вищий |
к, ц |
-н(ик, ий) |
-чн(ик, ий) |
молоко – молочний, серце – сердечний, яйце – яєчний, але торішній, мірошник, сердешний (бідолашний), соняшник |
Спрощення в групах приголосних
В українських словах |
В іншомовних словах |
відбувається: проїзний, тижневий, капусняк, масний, ремісник, але кістлявий, пестливий, зап’ястний, хворостняк, хвастливий, шістнадцять, випускний, вискнути, невістці |
НЕ відбувається: агентський, баластний, контрастний, студентський |
Апостроф
Уживається перед я, ю, є, ї |
|
В українських словах |
В іншомовних словах |
Після б, п, в, м, ф (якщо перед ними голосний чи р), р, к (у кінці складу): сім’я, верф’ю, бур’ян, Лук’ян, але морквяний, медвяний, різдвяний, духмяний |
Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: п’єса, інтерв’ю, бар’єр, В’єтнам, миш’як, але бюро, пюре, пюпітр, фюзеляж, Гюго |
В українських та іншомовних словах |
|
Після префіксів та першої частини складних слів: роз’їзд, дит’ясла, ін’єкція, Мін’юст, пів-Японії |
Уживання м'якого знака
1. М'який знак (ь) пишеться в українських словах:
а. після [д'], [т'], [з'], [с'], [дз'], [ц'], [л'], [н'] у кінці складу: мідь, мабуть, призьба;
б. у суфіксові -ськ- (-зьк-, -цьк-); -еньк-, -оньк-, -есеньк-: рідненький; учнівський, паризький, юнацький, але ковзкий, боязкий, різкий, в'язкий, плаский, баский;
в. після л перед приголосним: сильний, зухвальство, але тарілка – тарілці, білка – білченя (лц, лч ← лк), але бурульці – бурулька, доньці – донька (лц, лч ← лк);
2. М'який знак (ь) пишеться в іншомовних словах після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: портьєра, монпансьє, Мольєр, ньюйорківці, мільйон, компаньйон, але малярія, нюанс;
3. М'який знак (ь) НЕ пишеться:
а. після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, р: дріб, верф; морщся; Харків, гіркий, але Горький;
б. після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-: кінчик, камінчик, промінчик, камінчик, цвірінчати, менший, Уманщина, селянство, Оболонський, але неньчин (ненька), бриньчати (бренькіт).
Тести до уроку:
Вступний онлайн-тест до ЗНО з української мови та літератури
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №1 "Фонетика. Графіка"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №2 "Фонетика. Графіка. Орфографія"
Корисні посилання: