Онлайн-урок №24 "Синтаксис. Другорядні члени речення. Односкладні речення"
16.03.2016 о 18.30
Конспекти до уроку:
Другорядні члени речення
Означення
Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скільком? скількома? (на) скількох?
З тихим (означення) плескотом на берег рине хвилечка. Будівля була відкрита чотирьом (означення) вітрам.
Тип |
Узгоджені пов'язані з означуваними словами зв'язком повного узгодження (у роді, числі та відмінку). |
Неузгоджені пов'язані з означуваними словами способом керування або прилягання |
||
Чим виражені + приклад |
прикметниками та прикметниковими зворотами |
Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня |
іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них |
Ідуть воїни князя |
дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами |
І день спадає стиглим овочем в мої долоні |
займенниками його, її, їх |
Його сірі очі блищали |
|
займенниками та порядковими числівниками |
Зайшов у перший з краю виноградник |
неозначеною формою дієслова |
Батько дав команду сідати |
|
прислівниками |
У квартирі ліворуч були прочинені двері |
Прикладка – означення, що виражається іменником, узгодженим з пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває непоширеною, вираженою одним словом, і поширеною, вираженою сполученням слів. Один тільки дядько Самійло не піддавався чарам. Учитель Леонтій Сизонович носив золоті ґудзики й кокарду.
Прикладка й означуване слово можуть писатися окремо або через дефіс. Якщо ж прикладки є назвами художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо, то вони пишуться з великої літери й беруться в лапки. Назви, до складу яких уходять слова імені, пам'яті, в лапки не беруться: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Додаток
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків: що? кого? чого? ким? чим?
Додатки виражаються |
||
іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками |
Мудрість і досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів'я |
|
числівниками (часто в сполученні з іменниками) |
Помнож десять на п'ять |
|
неозначеною формою дієслова |
Учитель дозволив позбирати якусь годину гриби, а вже потім вертатись до школи |
|
вигуками та службовими словами |
Прокинулася від його гучного «Ха-ха- ха!» |
|
сполученнями слів або реченнями |
Ми проспівали «Стоїть гора високая» |
|
Прямий додаток |
Непрямий додаток |
|
залежить від перехідного дієслова і стоїть у З.в. без прийменника або в Р.в. без прийменника (коли при перехідному дієслові є частка, не або виражена ним дія переходить на частину предмета) |
виражений одним із непрямих відмінків або З.в. із прийменником |
|
До дна допито радощі і горе. На лимані не солили риби в бочках |
Грає сонце в горщиках... Крізь сто смертей пройшло життя моє |
Обставина
Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? за якої умови? чому?
Основні види обставин за значенням
Вид |
Значення |
Питання |
Приклад |
місця |
вказує на місце дії |
де? куди? звідки? |
Вітер віє з поля на долину. |
часу |
вказує на час дії |
коли? як довго? з якого часу? до якого часу? |
Через півхвилини в кабінеті нікого не було. |
способу дії |
вказує на спосіб дії чи ознаки |
як? яким способом? |
Санька знехотя, сердито й помалу лізе знову на лежанку |
міри й ступеня |
характеризує дію, стан, ознаку за ступенем чи мірою їх вияву |
якою мірою? як багато? |
Кожний рівчак чи ямку сповнювала по вінця вода. |
мети |
вказує на мету дії |
нащо? для чого? з якою метою? |
Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні. |
умови |
означає явище, стан, при наявності якого може відбуватися дія |
за якої умови? |
Без вітру не родить жито |
причини |
вказує на причину дії |
чому? через що? з якої причини? |
Всі хочуть од страху до землі прилипнути. |
допусту |
вказує на умову, всупереч якій дія відбувається |
незважаючи на що? |
Спритніші, всупереч усім ударам, тримаються на поверхні життя. |
Обставини виражаються |
|
прислівниками |
Вдень кінь ходив пастися на молодій траві, а ввечері повертався |
іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без) |
Дніпра узбережжям біліє пісок |
дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами |
Сашко примовк, замилившись |
фразеологічними зворотами |
Брати з сестрою схожі як дві краплі води |
Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін.: Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді. Стояло, мов зачароване, передгроззя.
Порівняльні звороти можуть відокремлюватися або не відокремлюватися комами в залежності від відтінків значення, сполучників, а також синтаксичної ролі у реченні.
Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена, співвідносного із присудком або підметом. За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена речення: Злізаю з воза… Починало вечоріти. Односкладні речення можуть бути непоширеними (Прокидаюся. Розвиднюється. Тиша) і поширеними (Прокидаюся від дзвоника. Ледве розвиднюється. Сторожка тиша). Тип односкладного речення Засіб вираження головного члена Приклад Означено-особові дієслово у формі 1-ї або 2-ї особи однини чи множини дійсного або наказового способу Поїдеш з нами. Скажи мені правду, мій добрий козаче... Дайте відповіді на запитання. Неозначено-особові дієслово у формі: Лікарські рослини вживають у вигляді відварів і трав'яних чаїв. Задзвонили в усі дзвони… Узагальнено-особові дієслово у формі: Не діли шкуру невбитого ведмедя. Довіряй, але перевіряй. А в степах води не допросишся, ночувати не достукаєшся. На впертих воду возять. Безособові дієслово у формі: Сутеніло помалу. До самого села не зустрілося жодної живої душі. Полювання відкрито. Спершу треба розсудити, а тоді робити. Тепло, затишно Сироватці після холодної ночі. Поганому виду нема стиду. Називні (номінативні) іменник у називному відмінку Печалі бронзове лиття. Ось мій поріг. Ранок. Сонце золоте... Свавілля! Карпати... Повні й неповні речення За будовою і значенням розрізняються повні та неповні речення.
Вони можуть бути частинами складних речень. Перепочили, і закипіла робота.
У повних є всі члени речення, необхідні для повноти будови і значення. Христя (підмет) засвітила (присудок) невеличкий каганець і постановила (присудок) його на комині.
Неповним називається двоскладне або односкладне речення, у якому пропущений один або кілька членів, необхідних для повноти будови і значення.
Пропущені члени речення можна відтворити:
1. з попереднього речення. Марічка більше розглядається по дівчатах, ніж відповідає на їх запитання. Не має великої охоти говорити;
2. з наступного речення. Кинув місто. Знов я в лісі;
3. зі змісту самого неповного речення. Не в службу, а в дружбу;
4. із ситуації мовлення.
― Нехай живе громада наша славна, нехай цвітуть Подольє і Гора.
― І вільності всі наші.
Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах, насамперед, у діалогах і полілогах. Бувають вони і частинами складних речень. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
Тести до уроку:
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №43 "Синтаксис. Другорядні члени речення"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №44 "Синтаксис. Другорядні члени речення: Продовження"
Корисні посилання:
Поняття про односкладні речення
Види обставин. Порівняльний зворот