Онлайн-урок №16 "Морфологія. Дієслово (Дієприкметник, Дієприслівник)"

Дієприкметник

Дієприкметник – особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Солодко пахло утоптаним у землю набубнявілим житом. Стояли люди злякані, притихлі.
  У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі узгоджених означень, рідше – іменною частиною складеного присудка. Розгойдане (означення) море по всьому узбережжі викидало на пісок рештки розбитих (означення) під час шторму рибальських суденець. Посмітюха і хлопці були (присудок) тим здивовані (присудок). Якщо дієприкметник уживається в реченні в значенні іменника, він може бути підметом або додатком. Головуючий (підмет) закалатав у дзвоник.

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали. Але: Навіть занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали.
  Дієприкметникові звороти, що стоять перед означуваним словом, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення, наприклад, причинове. Захоплений своєю тяганиною з конем, Сивоок не зауважував безлічі подій і речей.

Стан

Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча трава – траві в’яне).
Пасивні дієприкметники виражають ознаку, зумовлену дією іншої особи чи предмета (спійманий м’яч – м’яча спіймав воротар, виконана вправа – вправу виконали учні).

Усі дієприкметники зберігають вид того дієслова, від якого утворюються: бити – битий (недоконаний вид); розбити – розбитий (доконаний вид).

НЕ з дієприкметниками

1. Не є префіксом і пишеться разом, якщо дієприкметник виступає в ролі означення і не має залежних слів. Плаче жінка з діточками в нетопленій хаті.
2. Не є часткою і пишеться окремо, якщо дієприкметник:
а. виступає в ролі присудка. Хата не метена;
б. має залежне слово: ніким не метена хата;
в. має протиставлення: не заплетене, а розпущене волосся.

Безособові форми на -но, -то

У сучасній українській мові від усіх пасивних дієприкметників минулого часу із суфіксами -н-, -т- утворюються незмінні дієслівні форми на -но, -то, наприклад: засіяний – засіяно, покладений – покладено, з’ясований – з’ясовано, здобутий – здобуто, политий – полито, розкритий – розкрито.

Дієприслівник

Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово.  Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу.
  Дієприслівник зберігає значення виду того дієслова, від якого утворюється. Іти – ідучи (недокон. вид); прочитати – пр.очитавши (докон. вид).
 У реченні і дієприслівник, і дієприслівниковий зворот найчастіше виступають у ролі обставини: Собака, покрутившись (обставина), знехотя потюпав геть. Отак сплелись життя і пісня, переливаючись в одне (обставина).

Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами.
  Дієприслівниковий зворот відокремлюється в реченні комами незалежно від місця. Сонце, показавшись зранку, посунуло знову за хмари. Теля стояло, розставивши стрункі ноги, й помукувало, повернувшись до річки.
 Одиничний дієприслівник відокремлюється, якщо він означає додаткову дію, час, причину, умову, а не спосіб дії. Дівчина, стрепенувшись, підвела голову. Христя, розпрощавшись, похилила луками додому. 
  Не відокремлюються дієприслівникові звороти, які стали фразеологізмами. Треба не сидіти склавши руки, а працювати.

Вид

  Дієприслівники недоконаного виду творяться від основ слів теперішнього часу за допомогою суфікса -учи, якщо дієслово І дієвідміни, і суфікса -ачи, якщо дієслово належить до II дієвідміни: 
бер-уть + -учи = беручи;                    слуха[й-у]ть + -учи = слухаючи;
суш-ать + -ачи = сушачи;                  сто[й-а]ть + -ачи = стоячи.

 Дієприслівники доконаного виду утворюються від основ інфінітива за допомогою суфіксів -ши, -вши. Якщо дієслівна основа закінчується на голосний звук, то вживається суфікс -вши, а якщо на приголосний – -ши: прибрати – прибравши, допомогти – допомігши.
  Іноді суфікси -ши, -вши можуть мати і дієприслівники недоконаного виду на зразок бігши, нісши, робивши.
 У дієприслівниках, утворених від дієслів на -ся (-сь), після -учи, -ачи, -вши, -ши зберігається суфікс -сь: усміхаються – усміхаючись, прокинутись – прокинувшись.

  Увага! Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком.
Неправильно: Побачивши друзів, мене охопила радість.
Правильно: Коли я побачив друзів, мене охопила радість.

  Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.
Неправильно: Перебуваючи в Парижі, мені хочеться відвідати Лувр.
Правильно: Перебуваючи в Парижі, я хочу відвідати Лувр.

НЕ з дієприслівниками

  Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник не вживається без не або входить до складу префікса недо-: не укриваючись, не дослухавши до кінця не здужаючи (не змогти), але невгаваючи, нездужаючи (хворіти), нехтуючи, непокоячись, недооцінюючи, недописавши, недоваривши.