Войти

Авторизация

Имя пользователя
Пароль *
Запомнить меня

Онлайн-урок №8 "Морфологія. Іменник"

Онлайн-урок "Морфологія. Іменник"

18.11.2015 о 18.30

info ukr

Конспекти до уроку:

Конспект 11. Іменник

Іменник – це самостійна частина мови, що називає особу чи предмет і відповідає на питання хто? або що?

Категорія істоти/неістоти

Назви істот

Назви неістот

хто?

що?

учень, сокіл і под. + чорт, відьма, мавка, русалка; мрець, покійник, небіжчик; лялька

знання, стіна і под. + гурт, загін; амеба, мікроб, вірус

Категорія роду

чоловічий (він)

жіночий (вона)

середній (воно)

спільний

(хар-ики людей, соціальні групи, імена, прізвища)

стіл, дядько + учений, академік, суддя + біль, дріб, зяб, кір, степ, полин, нежить, пил, рояль, тюль, рукопис, Сибір, толь, сажень, собака, ступінь, шампунь

шафа, радість + зала, вуаль, путь, розкіш, адреса, нехворощ

вікно, дівча, хлоп’я, ім’я, лоша

заїка, плакса, базіка, лівша, невдаха, Коваль, сирота, староста, нероба, Саша

  В іменниках, які мають тільки форму множини (вила, ножиці, Суми), рід не розрізняється.

Категорія числа

Однина

Множина

 стіл, голова, озеро 

 столи, голови, озера 

Тільки однина

Тільки множина

збірні: листя, козацтво, піхота, насіння

процеси з відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри

абстрактні: сміливість, мир, мислення

речовини, матеріал: дріжджі, макарони

власні назви: Ельбрус, Харків, Англія

парні предмети: окуляри, ножиці, двері

речовини: чай, вода, пісок, фосфорале мінеральні води, піски Сахари

обряди, звичаї: іменини, оглядини

ігри: шахи, жмурки, шашки

почуття, емоції: радощі, ревнощі, пустощі

географічні назви: Альпи, Прилуки, Ромни

назви множинної сукупності чогось: джунглі, мемуари

Відмінки

Називний

(хто? що?)

голова

легені 

пальто

метро

Родовий

(кого? чого?)

голови

 легенів/легень 

пальта

метро

 Давальний 

(кому? чому?)

голові 

легеням

пальту

метро

Знахідний

(кого? що?)

голову

легені 

пальто

метро

Орудний

(ким? чим?)

головою

легенями

 пальтом 

метро

Місцевий

 (на/у кому? чому?) 

 на голові 

у легенях

у пальті

 у метро 

Кличний

(як звертання)

голово

легені 

пальто

метро

  Називний відмінок є початковою формою іменника і називається прямим. Усі інші відмінки, крім кличного, непрямі. Кличний відмінок – особливий відмінок, який уживається при звертанні до істоти або уособленого предмета і має свої закінчення

Кличний відмінок

 -о

 чол., жін. р. на дівчино, Миколо

 -е(-є) 

 чол., жін. р. на воле, Надіє + душе, радосте

 

 пестливі іменники чол., жін. р. на Парасю, бабусю, доню

 

 чол. р. на твердий приголосний (зокрема на гкхжчш): конику, синку, Людвігу / Людвіг, слухачу, товаришу

 

 чол. р. на м’який приголосний: вчителю, Корнію

 -е

 чол. р. на ожчшр, із суфіксом -ецьПавле, хлопче, стороже, школяре

 

Конспект 10. Віршові розміри. Поетичний синтаксис

Конспект 12. Іменник ІІ

Відміни

перша

 іменники жін., чол., спільн. роду на 

 весна, кутя, груша, дядя, суддя, сирота,  старшина

друга

 іменники чол. роду на  або з основою на приголосний; сер. роду на ,  -я 

 Дніпро, батько, грім; гроно, сонце, весілля

третя

 іменники жін. роду з основою на приголосний + слово мати

 подорож, любов, ненависть, міць

 четверта 

 іменники сер. роду на (після шиплячих) і  із суфіксами -ат--ят--ен- при  відмінюванні

 лоша (лошати), ім'я (імені), хлоп’я    (хлоп’яти)

Поділ іменників І і II відмін на групи

I відміна

 тверда 

 іменники на 

 робота, воєвода, староста, книга 

м'яка

 іменники на 

 праця, хвиля, надія

 мішана 

 іменники на  після жчш 

 межа, задача, тиша, теща

II відміна

тверда 

 іменники чол.  роду з кінцевим твердим приголосним, крім шиплячих; іменники з  основою на ерірорурюр і з постійно наголошеними арярир; іменники чол. і сер.  роду на 

 чуб, жир, сувенір, професор,  касир (касира, касиром), Петро,  весло

м'яка

 іменники чол.  роду з кінцевим м'яким приголосним; іменники з основою на -арир, якщо  ці суфікси ненаголошені або при відмінюванні наголос переходить на закінчення;  іменники сер. роду на ,- я

 день, лікар (лікаря, лікарю),  кобзар (кобзаря, кобзарю...),  море, знання

 мішана 

 іменники чол.  роду з кінцевим шиплячим; назви людей за родом діяльності, з основою  на -яр і наголосом на закінченні при відмінюванні; іменники сер. роду на  після шиплячих

 ніж, слухач, школяр, дощ, пісняр  (пісняра, пісняреві ...); ложе,  плече, явище

Правопис складних іменників

Разом

Через дефіс

за допомогою сполучних оеє або без них поєднанням кількох основ: перекотиполе, чорнозем, телерадіостанція, двохсотріччя, але 200-річчя

із першими частинами віце-екс-лейб-максі-міді-міні-обер-унтер-штаб-штабс-віце-президент, екс-чемпіон, міні-комп’ютер, обер-лейтенант, унтер-офіцер

із першими частинами пів-напів-полу-авіа-авто-аудіо-біо-відео-електро-кіно-космо-лже-макро-метео-мілі-мото-нео-псевдо-радіо-супер-теле-турбо-фото- тощо: півріччя, напів’ява, полумисокале пів-Харкова; авіапошта, біохімія, відеодиск, макрорельєф, супер’яхта

без сполучних голосних із двох іменників, які означають близькі або протилежні поняття; посади і звання; власні назви; назви сторін світу і рослин; одиниці виміру: крісло-ліжко, гала-концерт, Переяслав-Хмельницький, генерал-майор, норд-ост, мати-й-мачуха, ампер-година, людино-день (трудодень), гамма-промені.

Імена по батькові

 Чоловічі 

 -ович: Петрович, Андрійович, але Савич, Ілліч, Хомич, Лукич, Кузьмич 

Жіночі

 -івн-/-ївн-Василівна, Кузьмівна, Миколаївна / Миколівна, Іллівна

 Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

-а/-я

-у/-ю

 назви осіб, предметів, тварин, дерев, квітів, імена,  прізвища: учня, Івана, поїзда, вовка, дуба, фікуса

 назви організацій, будівель, приміщень, їх частин: університету,  метрополітену, але хліва, карниза, ліфта, монастиря, млина, гаража

 назви населених пунктів, географічні назви з наголосом на  кінцевому складі: Києва, Харкова, Дніпра́, о. Колгуєва

 слова зі значенням місця, простору, складні слова: степу, лісу,  газопроводу, але берега, горба, ліска, садка

 міри довжини, ваги, назви днів тижня, місяців: метра,  місяця, вівторка, серпня, але року, віку

 назви почуттів, процесів, ознак, абстрактних понять: болю, розвитку,  конфлікту, огляду

 грошові знаки, числові назви, терміни: долара, мільйона,  номера, атома, відмінка, але пункту

 назви річок, озер, гір, островів, країн, областей: Байкалу, Азербайджану,  Донбасу

 назви речовин, матеріалів: чаю, меду, але хліба

 літературознавчі терміни: жанру, сюжету

 ігри, танці: тенісу, вальсуале гопака

 явища природи: смерчу, граду, вітру

 збірні поняття, трави, кущі: квартету, ячменю, споришу, бузку, але   вівса, табуна

 Деякі іменники мають подвійне закінчення: гурта/гурту, моста/мосту, стола/столу, двора/двору, полка/полку; буряка (одиничне)   і буряку (збірне), папера (документ) і паперу (матеріал)

Рід незмінюваних іменників

 назви осіб

 відповідно до статі: мсьє – чол. р.; мадам – жін. р.

 назви тварин

 переважно чол. р.: кенгуру, поніАЛЕцеце (муха) – жін. р.

 назви неістот

 сер. р.: кашне, шосе

 власні назви

 за загальною назвою: Туапсе – місто (сер. р.); Міссурі – річка (жін. р.)

 складноскорочені слова 

 за головним словом: ГЕС – гідроелектростанція (жін. р.)

Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині

1. У називному відмінку вживаються:
а. закінчення сіни, окуляри, штани, ночви, висівки, сходи, джинси, в'язи, збоїни;
б. закінчення  (після голосних ): радощі, ножиці, двері, дріжджі, помиї;
в. закінчення -а (): вила, ворота, дрова, ясна, ясла, вінця.
2. У родовому відмінку виступають:
а. закінчення -ейгрошей, дверей, саней, сіней;
б. закінчення -ів (-їв): граблів (і грабель), окулярів, Гімалаїв, сходів, радощів;
в. нульове закінчення: вил, воріт, конопель, дров, ночв (і ночов), ясел, ясен.
3. У давальному відмінку виступають:
а. закінчення -амвилам, ночвам, радощам, штанам (і штаням), яслам;
б. закінчення -ям в іменниках із м'якою основою: вінцям, граблям, штаням, дітям.
4. У знахідному відмінку вживаються форми однакові з називним та/або родовим відмінком: вила, вінця, граблі, дріжджі, окуляри; батьків, людей; пасти гусей (гуси).
5. В орудному відмінку виступають:
а. закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення  або  (після шиплячого): вилами, окулярами, сходами, веселощами;
б. закінчення -ями (орфографічно) в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на вінцями, ножицями, коноплями, Піренеями, граблями;
в. закінчення -мигусьми, дітьми, людьми, курми, сіньми; можливі паралельні форми: грішми (і грошима), дверми (і дверима), ворітьми (і воротами), саньми (і санями).
6. У місцевому відмінку залежно від характеру основи (тверда чи м'яка) вживаються закінчення -ах-яхна вилах, на воротах (рідше – на воротях), у ночвах.

Тести до уроку:

 

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №16 "Іменник"

 

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №17 "Іменник 2"

 

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №18 "Іменник 3"

 

Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №19 "Іменник 4"

Корисні посилання:

Закінчення а/я, у/ю у іменниках другої відміни

 

Новости

Поздравляем всех посетителей нашего сайта с наступающими праздниками!От всего нашего коллектива желаем в Новом году свежих впечатлений, новых знаний, приятного...
Колектив Освітнього порталу "Внешколы" щиро вітає усіх освітян з Днем учителя! Шановні учителі, дякуємо Вам за вашу важливу і складну...

Топ-10

Постмайданное образование Вот уже в четвёртый раз мы составляем рейтинг школ Харькова по результатам сдачи внешнего независимого оценивания (ВНО или...

© 2013-2018, All rights reserved. Образовательный портал "ВнеШколы"