Онлайн-урок "Морфологія. Іменник"
18.11.2015 о 18.30
Конспекти до уроку:
Іменник – це самостійна частина мови, що називає особу чи предмет і відповідає на питання хто? або що?
Категорія істоти/неістоти
Назви істот |
Назви неістот |
хто? |
що? |
учень, сокіл і под. + чорт, відьма, мавка, русалка; мрець, покійник, небіжчик; лялька |
знання, стіна і под. + гурт, загін; амеба, мікроб, вірус |
Категорія роду
чоловічий (він) |
жіночий (вона) |
середній (воно) |
спільний (хар-ики людей, соціальні групи, імена, прізвища) |
стіл, дядько + учений, академік, суддя + біль, дріб, зяб, кір, степ, полин, нежить, пил, рояль, тюль, рукопис, Сибір, толь, сажень, собака, ступінь, шампунь |
шафа, радість + зала, вуаль, путь, розкіш, адреса, нехворощ |
вікно, дівча, хлоп’я, ім’я, лоша |
заїка, плакса, базіка, лівша, невдаха, Коваль, сирота, староста, нероба, Саша |
В іменниках, які мають тільки форму множини (вила, ножиці, Суми), рід не розрізняється.
Категорія числа
Однина |
Множина |
стіл, голова, озеро |
столи, голови, озера |
Тільки однина |
Тільки множина |
збірні: листя, козацтво, піхота, насіння |
процеси з відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри |
абстрактні: сміливість, мир, мислення |
речовини, матеріал: дріжджі, макарони |
власні назви: Ельбрус, Харків, Англія |
парні предмети: окуляри, ножиці, двері |
речовини: чай, вода, пісок, фосфор, але мінеральні води, піски Сахари |
обряди, звичаї: іменини, оглядини |
ігри: шахи, жмурки, шашки |
|
— |
почуття, емоції: радощі, ревнощі, пустощі |
географічні назви: Альпи, Прилуки, Ромни |
|
назви множинної сукупності чогось: джунглі, мемуари |
Відмінки
Називний |
(хто? що?) |
голова |
легені |
пальто |
метро |
Родовий |
(кого? чого?) |
голови |
легенів/легень |
пальта |
метро |
Давальний |
(кому? чому?) |
голові |
легеням |
пальту |
метро |
Знахідний |
(кого? що?) |
голову |
легені |
пальто |
метро |
Орудний |
(ким? чим?) |
головою |
легенями |
пальтом |
метро |
Місцевий |
(на/у кому? чому?) |
на голові |
у легенях |
у пальті |
у метро |
Кличний |
(як звертання) |
голово |
легені |
пальто |
метро |
Називний відмінок є початковою формою іменника і називається прямим. Усі інші відмінки, крім кличного, непрямі. Кличний відмінок – особливий відмінок, який уживається при звертанні до істоти або уособленого предмета і має свої закінчення
Кличний відмінок
-о |
чол., жін. р. на -а: дівчино, Миколо |
-е(-є) |
чол., жін. р. на -я: воле, Надіє + душе, радосте |
-ю |
пестливі іменники чол., жін. р. на -я: Парасю, бабусю, доню |
-у |
чол. р. на твердий приголосний (зокрема на г, к, х, ж, ч, ш): конику, синку, Людвігу / Людвіг, слухачу, товаришу |
-ю |
чол. р. на м’який приголосний: вчителю, Корнію |
-е |
чол. р. на о, ж, ч, ш, р, із суфіксом -ець: Павле, хлопче, стороже, школяре
|
Конспект 12. Іменник ІІ
Відміни
перша |
іменники жін., чол., спільн. роду на -а, -я |
весна, кутя, груша, дядя, суддя, сирота, старшина |
друга |
іменники чол. роду на -о або з основою на приголосний; сер. роду на -о, -е, -я |
Дніпро, батько, грім; гроно, сонце, весілля |
третя |
іменники жін. роду з основою на приголосний + слово мати |
подорож, любов, ненависть, міць |
четверта |
іменники сер. роду на -а(після шиплячих) і -я із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні |
лоша (лошати), ім'я (імені), хлоп’я (хлоп’яти) |
Поділ іменників І і II відмін на групи
I відміна |
||
тверда |
іменники на -а |
робота, воєвода, староста, книга |
м'яка |
іменники на -я |
праця, хвиля, надія |
мішана |
іменники на -а після ж, ч, ш |
межа, задача, тиша, теща |
II відміна |
||
тверда |
іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним, крім шиплячих; іменники з основою на -р, ер, ір, ор, ур, юр і з постійно наголошеними ар, яр, ир; іменники чол. і сер. роду на -о |
чуб, жир, сувенір, професор, касир (касира, касиром), Петро, весло |
м'яка |
іменники чол. роду з кінцевим м'яким приголосним; іменники з основою на -ар, ир, якщо ці суфікси ненаголошені або при відмінюванні наголос переходить на закінчення; іменники сер. роду на -е,- я |
день, лікар (лікаря, лікарю), кобзар (кобзаря, кобзарю...), море, знання |
мішана |
іменники чол. роду з кінцевим шиплячим; назви людей за родом діяльності, з основою на -яр і наголосом на закінченні при відмінюванні; іменники сер. роду на -е після шиплячих |
ніж, слухач, школяр, дощ, пісняр (пісняра, пісняреві ...); ложе, плече, явище |
Правопис складних іменників
Разом |
Через дефіс |
за допомогою сполучних о, е, є або без них поєднанням кількох основ: перекотиполе, чорнозем, телерадіостанція, двохсотріччя, але 200-річчя |
із першими частинами віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-, унтер-, штаб-, штабс-: віце-президент, екс-чемпіон, міні-комп’ютер, обер-лейтенант, унтер-офіцер |
із першими частинами пів-, напів-, полу-; авіа-, авто-, аудіо-, біо-, відео-, електро-, кіно-, космо-, лже-, макро-, метео-, мілі-, мото-, нео-, псевдо-, радіо-, супер-, теле-, турбо-, фото- тощо: півріччя, напів’ява, полумисок, але пів-Харкова; авіапошта, біохімія, відеодиск, макрорельєф, супер’яхта |
без сполучних голосних із двох іменників, які означають близькі або протилежні поняття; посади і звання; власні назви; назви сторін світу і рослин; одиниці виміру: крісло-ліжко, гала-концерт, Переяслав-Хмельницький, генерал-майор, норд-ост, мати-й-мачуха, ампер-година, людино-день (трудодень), гамма-промені. |
Імена по батькові
Чоловічі |
-ович: Петрович, Андрійович, але Савич, Ілліч, Хомич, Лукич, Кузьмич |
Жіночі |
-івн-/-ївн-: Василівна, Кузьмівна, Миколаївна / Миколівна, Іллівна |
Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
-а/-я |
-у/-ю |
назви осіб, предметів, тварин, дерев, квітів, імена, прізвища: учня, Івана, поїзда, вовка, дуба, фікуса |
назви організацій, будівель, приміщень, їх частин: університету, метрополітену, але хліва, карниза, ліфта, монастиря, млина, гаража |
назви населених пунктів, географічні назви з наголосом на кінцевому складі: Києва, Харкова, Дніпра́, о. Колгуєва |
слова зі значенням місця, простору, складні слова: степу, лісу, газопроводу, але берега, горба, ліска, садка |
міри довжини, ваги, назви днів тижня, місяців: метра, місяця, вівторка, серпня, але року, віку |
назви почуттів, процесів, ознак, абстрактних понять: болю, розвитку, конфлікту, огляду |
грошові знаки, числові назви, терміни: долара, мільйона, номера, атома, відмінка, але пункту |
назви річок, озер, гір, островів, країн, областей: Байкалу, Азербайджану, Донбасу |
— |
назви речовин, матеріалів: чаю, меду, але хліба |
літературознавчі терміни: жанру, сюжету |
|
ігри, танці: тенісу, вальсу, але гопака |
|
явища природи: смерчу, граду, вітру |
|
збірні поняття, трави, кущі: квартету, ячменю, споришу, бузку, але вівса, табуна |
|
Деякі іменники мають подвійне закінчення: гурта/гурту, моста/мосту, стола/столу, двора/двору, полка/полку; буряка (одиничне) і буряку (збірне), папера (документ) і паперу (матеріал) |
Рід незмінюваних іменників
назви осіб |
відповідно до статі: мсьє – чол. р.; мадам – жін. р. |
назви тварин |
переважно чол. р.: кенгуру, поні. АЛЕ: цеце (муха) – жін. р. |
назви неістот |
сер. р.: кашне, шосе |
власні назви |
за загальною назвою: Туапсе – місто (сер. р.); Міссурі – річка (жін. р.) |
складноскорочені слова |
за головним словом: ГЕС – гідроелектростанція (жін. р.) |
Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині
1. У називному відмінку вживаються:
а. закінчення -и: сіни, окуляри, штани, ночви, висівки, сходи, джинси, в'язи, збоїни;
б. закінчення -і (після голосних -ї): радощі, ножиці, двері, дріжджі, помиї;
в. закінчення -а (-я): вила, ворота, дрова, ясна, ясла, вінця.
2. У родовому відмінку виступають:
а. закінчення -ей: грошей, дверей, саней, сіней;
б. закінчення -ів (-їв): граблів (і грабель), окулярів, Гімалаїв, сходів, радощів;
в. нульове закінчення: вил, воріт, конопель, дров, ночв (і ночов), ясел, ясен.
3. У давальному відмінку виступають:
а. закінчення -ам: вилам, ночвам, радощам, штанам (і штаням), яслам;
б. закінчення -ям в іменниках із м'якою основою: вінцям, граблям, штаням, дітям.
4. У знахідному відмінку вживаються форми однакові з називним та/або родовим відмінком: вила, вінця, граблі, дріжджі, окуляри; батьків, людей; пасти гусей (гуси).
5. В орудному відмінку виступають:
а. закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): вилами, окулярами, сходами, веселощами;
б. закінчення -ями (орфографічно) в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я: вінцями, ножицями, коноплями, Піренеями, граблями;
в. закінчення -ми: гусьми, дітьми, людьми, курми, сіньми; можливі паралельні форми: грішми (і грошима), дверми (і дверима), ворітьми (і воротами), саньми (і санями).
6. У місцевому відмінку залежно від характеру основи (тверда чи м'яка) вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше – на воротях), у ночвах.
Тести до уроку:
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №16 "Іменник"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №17 "Іменник 2"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №18 "Іменник 3"
Онлайн-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №19 "Іменник 4"
Корисні посилання:
Закінчення а/я, у/ю у іменниках другої відміни