Онлайн-урок №4 "Орфографія. Частина 2"

В українських словах

В іншомовних словах

— відбувається подовження [д], [д'],
 [т], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л], [л'], [н'], [ж'], 
[ч'], [ш'] між двома голосними:
обличчя (але облич), стаття (але статей), 
ніччю (але жовчю), миттю (але радістю, любов’ю), Запоріжжя (але Поволжя).

+ Ганна, овва, бовван, ссавець, лляний, ллється;

— у наголошених -енн-, -анн-: нездійсне́нно, невблага́нність, священний, але шалений, жаданий, довгожданий, бажаний.

— подвоєння НЕ відбувається в більшості загальних назв: група, клас, бароко, сума, інтермецо, фін, але манна, ванна, нетто, брутто, панно, панна, пенні, аннали, мірра, дурра, булла, мулла, мадонна, бонна, вілла, тонна, гамма, бритти, мотто, білль;

— подвоєння відбувається у власних назвах і похідних від них: Будда, буддизм.

В українських та іншомовних словах

подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних на межі частин слова: віддати, юннат, імміграція (але еміграція, анотація), письменник (але священик), стінний, пасся.

  -ив(о)    

  продукт праці: печиво, плетиво, куриво, соливо, але марево, маєво, сяєво 

-ичок

  столичок (столик), возичок (возик), але вершечок (вершок), стежечка (стежка) 

В українських словах

Пре

 = дуже: премудрий, престарий + престол, превелебний, преосвященний   

При

 = недо: приклеїти, привокзальний, пристарілий, пригірклий, прикрашений

Прі

 прізвище, прізвисько, прірва

С

 перед к, п, т, ф, х: схибити, сфотографувати, спитати

З

 перед іншими приголосними: зчистити, зцідити, зшити

Роз/без

 тільки -з: розпитати, безсмертний

 Від, од, об, над 

 тільки -д, -б: відтятий, обписаний

В іншомовних словах

 преамбула, пріоритет, президент, привілеї, примхливий, прерогатива, претендент тощо

И     

 після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосним: косинус, чипси, Чикаго, Корсика але: бинт,  бурмистер (бурмістр, бургомістр), вимпел, диякон, єпископ, єпитрахиль, жасмин, імбир,  кизил, кинджал, кипарис, лимон, мирт, спирт, християнство,  Аргентина, Вавилон,  Єрусалим, Кордильєри, Сиракузи, Сицилія, Тибет тощо.

І

 на початку (імпульс), у кінці (таксі), у середині після приголосного перед й, я, ю, є та голосним  (біолог, клієнт), у середині після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголосним (пінгвін, кімоно,  Кіліманджаро).

Ї

 у середині після голосного: астероїд.

Е

 на початку, в середині і в кінці слів: елегія, експертиза, Ельбрус, макраме, Сьєрра-Леоне.

Є 

 на початку слів: єзуїт, єретик, Єгипет; після апострофа, є, і, й, м'якого знака: п'єса,  феєрія,  феєрверк, дієта (але діез, деетимологізація), фойє, Фейєрбах, кольє;                       + траєкторія.

У

 у словах брошура, парфуми, парашут, журі, Жульєн, Жуль Верн.

З великої літери пишуться

власні назви, назви божеств і міфічних істот: Нестор Літописець, Син Божий, Зевс, але донжуан, ангел, мавка, диявол

назви найвищих установ і посад, союзів держав, міжнародних організацій: Верховна Рада України, Співдружність Незалежних Держав, Президент України, але Генеральний прокурор України

назви держав (усі слова), областей, районів (тільки перше слово): Республіка Польща, Карельська Автономна Республіка, Лівобережна Україна, Львівська область, Ха́рківщина, Батьківщи́на

назви вулиць, парків, залізничних шляхів, астрономічні, географічні назви, крім родових позначень: проспект Гагаріна, Київська автострада, Чорне море, Південно-Західна залізниця, Чумацький Шлях, сузір’я Плеяди, але Біловезька Пуща (заповідник), Булонський Ліс (парк)

З великої літери пишеться тільки перше слово

у назвах державних, громадських установ, міністерств, найважливіших документів: Збройні сили України, Міністерство охорони здоров’я, Міжнародна асоціація україністів, Харківська міська рада, Акт проголошення незалежності України

у повних назвах підприємств, наукових і навчальних закладів, кінотеатрів тощо: Київський завод «Арсенал», Харківський національна академія, Державний театр опери та балету

у назвах художніх творів, газет, фільмів (назва береться в лапки): роман «Тигролови», фільм «Сталкер», але Біблія, Євангеліє, Часослов, Псалтир, Коран (без лапок)

у назвах пам’яток архітектури, храмів, історичних епох, подій, знаменних дат, релігійних свят і постів, орденів, відзнак: Покровський собор, Різдво, Ренесанс, Друга світова війна, День незалежності України, Новий рік, орден Пошани, медаль «За заслуги»

З великої літери пишуться прикметники

за допомогою суфіксів -ів, -їв, -ов-, -ев-, -ин, -їн: Шевченкові твори, але петрів батіг (рослина), ахіллесова п’ята

за допомогою суфіксів -івськ-, -евськ-, -инськ-, -інськ- у значенні «імені, пам’яті когось»: Шевченківська премія, але шевченківська поезія

З великої літери пишуться скорочені назви одиничних установ: Євросоюз, Укртелеком, але педінститут, міськрада, райдержадміністрація

Великими літерами пишуться абревіатури: СНД, ООН, але вуз (ВНЗ), загс (РАГС)

З малої літери пишуться назви посад, звань, учених ступенів, титулів тощо: народний артист, міністр, декан, король, президент Академії наук, академік, професор, доктор наук, князь