Онлайн-урок №24 "Україна в 1919 – 1920 рр. Завершення Української революції."

Формування більшовицького радянського уряду. Х. Раковський.

6 січня 1919 р. – встановлення радянським урядом офіційної назви України – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). В УСРР сформувався уряд – Рада народних комісарів на чолі з Х. Раковським, який також був наркомом іноземних справ. В УСРР було сформовано:
1. військово-революційні комітети (ревкоми);
2. комітети бідноти (комбіди);
3. органи придушення опору противників радянської влади - Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК);
4. народні суди;
5. революційні трибунали;
6. робітничо-селянська міліція.
Політичний курс більшовиків у 1919 р. 
III з'їзд КП(б)У (березень 1919 р.), проголосив курс на «воєнний комунізм». 
Основні риси «воєнного комунізму»
1. скасування товарно-грошових відносин;
2. державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
3. карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам - більше);
4. націоналізація промисловості, фінансів, зв'язку; сувора централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
5. загальна трудова повинність;
6. запровадження продрозкладки (перехід до примусового вилучення у селян необхідного державі продовольства);
7. «червоний терор» проти реальних і потенційних противників більшовизму.
Антибільшовицький рух:
Проти політики радянської влади в економічному, політичному, культурному житті, політики «воєнного комунізму» виступали всі соціалістичні партії, що діяли в Україні. Незадоволення охопило не лише заможні верстви, а й середняків, національну інтелігенцію. Антибільшовицькі настрої наростали і в місті, і в робітничих кварталах.
Лідери антибільшовицького руху:
1. отаман Зелений (Д. Терпило);
2. Нестор Махно;
3. отаман Григор’єв.

Перша Конституція УСРР

6 березня 1919 р. постановою III з’їзду КП(б)У ухвалено проект першої конституції УСРР. В основу проекту Конституції УРСР було покладено Конституцію РРФСР. Згідно з Конституцією найвища влада належала Всеукраїнському з’їздові рад, а в період між з’їздами – Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету (ВУЦВК), голова – Г. Петровський.

Наступ білогвардійців в Україні

4 травня 1919 р. – захоплення Луганська білогвардійцями.
Червень 1919 р. – захоплення Харкова та Катеринослава.
Наступ Кавказької армії П. Врангеля вздовж Волги, Донської армії – на Воронезькому напрямі, Добровольчої армії – вздовж Дніпра. 
Наприкінці літа білогвардійці окупували майже всю Україну.
На окупованій території білогвардійцями створені області:
1. Харківська;
2. Київська;
3. Новоросійська.
У серпні 1919 почався спільний похід Армій УНР і УГА проти більшовиків під командуванням генерала М. Юнакова і В. Курмановича.

Денікінський режим

Риси денікінського режиму:
1. Захист інтересів поміщиків і підприємців, які добивалися реставрації імперських порядків. 
2. Прагнення знищення української державності та культури:
А. Українська мова дозволялася лише у приватних навчальних закладах. 
Б. Деякі українські газети і журнали закривалися, книги вилучалися з бібліотек і книгарень, вводилася цензура. 
В. Видано наказ про зняття портретів Т.Шевченка в установах. 
Г. Зняття написаних українською мовою вивісок. 
Д. Припинення діяльності Української академії наук.
3. Культивування національного розбрату, ворожнечі, ненависті до національних меншин (єврейські погроми тощо).
4. Встановлення на захопленій території режиму терористичної диктатури. 
5. Аграрна політика передбачала відновлення поміщицької власності на землю. Повертаючись за допомогою каральних команд у маєтки, поміщики примушували селян віддавати майно і реманент, виплачувати великі контрибуції. 
6. У промисловості було скасовано восьмигодинний робочий день, збільшено норми виробітку.

Контрнаступ радянських військ і поразка денікінців

  Політика денікінщини викликала обурення найширших мас населення України. Найактивніше проти денікінців діяв «батько» Нестор Махно. У боротьбу з білогвардійським режимом включилися ліві есери, анархісти, представники інших соціалістичних партій. 
Листопад 1919 р. – Червона армія більшовиків завдала поразки денікінцям.
16 грудня 1919 р. – захоплення Києва радянською армією.

«Перший зимовий похід»

«Перший зимовий похід» – похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.).
Головне завдання Зимового походу – збереження армії на українській території шляхом партизанських дій. 

Формальне визнання радянської незалежності УНР. Всеукрревком. Відновлення політики «воєнного комунізму».

  11 грудня 1919 р. – засідання президії ВУЦВК і Раднаркому УСРР, на якому був затверджений склад Всеукрревкому (Всеукраїнського революційного комітету), його очолював Г. Петровський. Всеукрревком анулював усі закони і розпорядження, видані білогвардійськими органами влади і Директорією УНР, поновив чинність Конституції УСРР 1919 р., постанов і декретів ВУЦВК та Раднаркому України, прийнятих до наступу білогвардійців.

Напрямки комуністичного руху в Україні
Після утвердження в Україні радянської влади було здійснене:
1. Націоналізація промисловості, залізниць та банків;
2. Утворення Промбюро, Вищої ради народного господарства (ВРНГ);
3. Утворення Головного комітету щодо здійснення трудової повинності (Головкомтруд).
4. Утворення Центрального управління таборів (ГУЛАГ) .
5. Відновлено політику «воєнного комунізму»:
А. Утворення комнезамів (комітетів незаможних селян) для вилучення продовольства згідно з положенням постанови про хлібну розкладку.
Б. Липень 1920 р. – декрет Раднаркому РСФРР «Про розрахункові операції», який забороняв установам, підприємствам і організаціям купувати матеріали або продукти на вільному ринку. Усі розрахунки могли здійснюватися тільки у безготівковій формі.

Варшавська угода між УНР і Польщею

Варшавський договір від 22 квітня 1920 р. – міждержавний договір Польщі і Української Народної Республіки.
Умови договору:
1. Польща визнає незалежність УНР і надає державі військову допомогу,
2. Симон Петлюра, як лідер УНР визнає українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип'яті до її гирла. 
3. До Польщі мала відійти Східна Галичина та 5 повітів Волині, тобто територія, що належала Австро-Угорщині і Росії.
4. Українська армія переходила в підпорядкування до польського командування.
5. Польща забезпечувала озброєнням три дивізії УНР.
6. На український уряд покладалося утримання польських військ на території України, а поляки брали на себе управління залізницями і фінансами.
18 березня 1921 р. був підписаний Ризький мир – договір між представниками РСФРР і УСРР - з одного боку, та Польщі – з іншого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919 – 1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею і Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920.

«Другий зимовий похід»

Жовтень-листопад 1921 року – похід армії УНР («листопадовий рейд»), очоленої Ю. Тютюнником.

План передбачав:
1. Надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. 
2. Перешкоджання вивезенню продовольства з України в Росію і врятування населення від голоду.
3. Підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні.
Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр.

Розгром білогвардійців

Квітень 1920 р. – П. Врангель замінив А. Денікіна. Відступивши до Криму, використав розпочату радянсько-польську війну для перегрупування своїх військ, перейшов до наступу на Україну та сформував уряд, який визнала Франція. За підтримки Антанти почалася організація нової російської армії. 
Барон Врангель вів таємні переговори з представниками Директорії. На переговорах, що відбулися в Севастополі 10 вересня 1920 року, українська делегація запропонувала врангелівцям укласти воєнно-політичний союз проти більшовиків. 
Умови союзу:
1. визнання УНР як самостійної держави;
2. передача Українській державі Чорноморського флоту;
3. координація спільних воєнних і політичних дій тощо.
Бойові дії більшовиків проти армії Врангеля:
7 – 12 листопада 1920 р. – Червона армія форсувала Сиваш, подолала Чонгарські та Перекопські укріплення та вступила до Криму.
16 листопада 1920 р. – захоплення Керчі, ліквідація Південного фронту.
Залишки Білої армії на іноземних кораблях відпливли до Туреччини. Фронтові воєнні операції на українських землях припинилися. 
Серпень 1921 р. – перемога більшовиків в громадянській війні.

Культура і духовне життя у 1917 – 1920 рр.

Освіта. Початкова й середня освіта.
  При Центральній Раді засновано 53 українські гімназії. В період Гетьманату тривала українізація освіти, обов’язковими предметами стали українська мова, історія та географія. Процес українізації продовжувався при Директорії. 
 Радянська влада основну увагу приділяла соціальному реформуванню школи та її підпорядкуванню завданням комуністичного виховання. У липні 1919 р. Раднарком схвалив «Положення про єдину трудову школу», за яким у республіці вводилося обов’язкове безплатне навчання дітей віком від 7 до 16 років. За червневою постановою Наркомосу УРСР 1920 р. створювалася семирічна двоступенева школа.
  У грудні 1919 р. вийшов Декрет про ліквідацію неписьменності «лікнеп» серед населення РСФРР. 
Вища освіта.
 У березні 1919 р. радянська влада прийняла нові правила вступу до вузів (у першу чергу приймалися представники робітничого класу й селянства; вступні іспити та плата за навчання ліквідовувалися); реорганізовано управління вищою школою, ліквідована автономія вузів; у 1920 р. створені робітфаки (робітничі факультети, що готували робітничу і селянську молодь до вступу у вузи); університети перетворені на галузеві навчальні заклади (інститути народної освіти).
Література
  Течії в поезії: романтизм – В. Сосюра, В. Чумак, П. Тичина; неокласики об’єднувалися навколо журналу «Книгар» – М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський та ін.; символізм – Я. Савченко, Д. Загул; панфутуризм – М. Семенко, З часом з’явилося нове покоління прозаїків – А. Головко, О. Вишня, С. Скляренко.
Мистецтво. Театр. Музика
  У цей період виникли: у 1917 р. в Києві – «Молодий театр» на чолі з Лесем Курбасом; за Гетьманату (1918 р.) – Український театр драми та опери, перетворений радянським урядом на перший театр Української Радянської республіки ім. Т. Шевченка; у 1920 р. у Вінниці - Новий драматичний театр ім. І. Франка; у 1918 р. – Державний симфонічний оркестр під керівництвом О. Горілого, який за Радянської влади став Республіканським симфонічним оркестром ім. М. Лисенка; Українська державна капела під керівництвом       О. Кошиця (у 1919 р. стала Українською республіканською капелою); Київський музично-драматичний інститут. В Україні в цей період працювали композитори: Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський.
Образотворче мистецтво
  У грудні 1917 р. ЦР заснувала Українську академію мистецтв (перші академіки – М. Бойчук (ректор), М. Бурачек, М. Жук, Г. Нарбут та ін.), реорганізовану за Радянської влади в художній інститут. У 1919 – 1920 рр. почалося безоглядне нищення багатьох культурних пам’яток України (особливо храмів), мотивоване необхідністю проведення «культурної революції», виховання людини нового типу, не обтяженого пам’яттю про «темне минуле» творця світлого комуністичного майбутнього.