Онлайн-урок №22 "Українська національно-демократична революція. Державотворчі процеси в Україні. Проголошення незалежності УНР."

Утворення і діяльність Української Центральної Ради

  Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії.
У кінці лютого 1917 р. в Петрограді в результаті збройного повстання робітників і солдатів царизм було повалено. Проте боротьба за владу не закінчилася. Паралельно існували дві політичні структури, які представляли інтереси різних соціальних верств: 
1. Тимчасовий уряд, сформований в основному з ліберально-буржуазних депутатів, очолювався князем Г. Львовим.
2. Рада робітничих і солдатських депутатів, де переважали меншовики та есери.
4 березня 1917 р. у Києві з ініціативи ряду політичних, громадських, наукових організацій було створено Центральну Раду (далі – ЦР). Голова ЦР – М. С. Грушевський. Склад ЦР за партійною приналежністю:
1. Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ)
2. Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)
3. Українська партія есерів (УПСР).
УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового Уряду Г. Львова і О. Керенського про своє утворення.

Український національний конгрес

Всеукраїнський національний конгрес (6 – 8 квітня 1917 року) – перший представницький форум українського руху на теренах України, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію. Мета скликання – зробити Центральну Раду керівним органом українського національного руху та розширити її соціальну базу, переорієнтувати пріоритети діяльності з культурно-просвітницьких на державотворчі. На Конгресі були широко представлені делегати від усіх українських губерній, різних верств населення, багатьох політичних партій (УПСР, УСДРП, УПСФ, «самостійників», громадських рухів, селянських спілок, студентських громад, товариств, кооперативних організацій). Конгрес засвідчив прагнення лідерів Центральної Ради забезпечити легітимність керівного органу українського руху. Він підніс авторитет Центральної Ради, перетворивши її у верховний орган, центр українського політичного життя та національного визвольного руху.

І Військовий з'їзд

Перший український військовий з’їзд – 5 – 8 травня 1917 в Києві. В ньому приймали участь понад 900 делегатів від українських груп і організацій армій усіх фронтів, Балтійського і Чорноморського флотів, окремих гарнізонів і округів, які представляли 1,5 млн. військових – українців. З'їзд підтвердив ухвали Національного Конгресу від 7 – 8 квітня 1917, а саме:
1. питання національно-територіальної автономії України, 
2. призначення при Тимчасовому уряді міністра у справах України, 
3. створення крайового урядового органу, 
4. організація української армії, заходи з українізації армії і військової освіти.

І Універсал Центральної Ради

  Перший державно-політичний акт, універсал Центральної ради, що проголосив автономію України. Прийнятий 10 (23) червня 1917 року в Києві. Відповідно до положень Першого універсалу було створено перший уряд УЦР – Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком (15 червня 1917 р.) Після прийняття Першого Універсалу Тимчасовий уряд вислав до Києва свою делегацію у складі міністрів Керенського, Терещенка та Церетелі. Результатом стало визнання Центральної Ради крайовим органом управління в Україні. 

Утворення Генерального Секретаріату

Генеральний секретаріат 15 (28) червня 1917 року – виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою. Голова – В. Винниченко. 
Склад:
1. В. Винниченко (ген. секр. внутрішніх справ)
2. Б. Мартос (ген. секр. земельних справ)
3. С. Петлюра (ген. секр. військових справ)
4. В. Садовський (ген. секр. судових справ)
5. І. Стешенко (ген. секр. освіти)
6. С. Єфремов (ген. секр. міжнаціональних справ)
7. М. Стасюк (ген. секр. продовольчих справ)
8. Х. Барановський (ген. секр. фінансів)
9. П. Христюк (ген. писар)

ІІ Універсал ЦР

Другий універсал Центральної Ради від 3 (16) липня 1917 р. – державно-правовий акт, універсал, що зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії.
Основні положення:
1. Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію,
2. УЦР та Генеральний секретаріат визнані Тимчасовим урядом органами державної влади в Україні. 
3. УЦР погодилася з тим, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами
4. УЦР визнала, що Україна не претендує на повну державну незалежність. 
5. УЦР приймала умови ТУ про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. 
6. УЦР взяла зобов'язання розробити проекти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами Росії.
Наслідки II Універсалу:
1. II Універсал був поступкою російському Тимчасовому урядові, компромісом.
2. Не визначалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради.
3. Не уточнювалися повноваження Генерального секретаріату, особливо у відносинах з місцевими органами Тимчасового уряду.
4. Проголошення самостійності України за тих умов було нереальним.
5. Текст Універсалу викликав серед членів Центральної Ради суперечки і був прийнятий лише двома третинами голосів.
6. У Петрограді виступили проти цього компромісу: четверо міністрів Тимчасового уряду і державний секретар на знак протесту подали у відставку.
7. В Україні відбувся збройний виступ самостійників.
II Універсал спричинив нову кризу в Росії.

ІІІ Універсал ЦР і проголошення Української Народної Республіки

Третій Універсал Центральної Ради 7 (20) листопада1917 р. проголосив Українську Народну Республіку (УНР).
Умови:
1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;
2. До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;
3. Скасовується право приватної власності на землю;
4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;
5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;
6. Запроваджується 8 годинний робочий день;
7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;
8. Судова реформа.
9. Амністія політичних в'язнів.

Прихід більшовиків до влади в Росії

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. більшовики захопили владу в Петрограді. Так розпочалася Жовтнева революція (Жовтневий переворот). 
Більшовиками було прийнято:
1. Декрет про мир, який закликав до миру без анексій та контрибуцій, до невтручання у внутрішні справи інших держав, поваги до їхніх (держав) незалежності й суверенітету, 
2. Декрет про землю, який передбачав конфіскацію земель у великих землевласників і передачу їх селянам. 
Після перемоги у Петрограді більшовики створили новий уряд – Раду народних комісарів (Раднарком, РНК) на чолі з В. Леніним. 
Більшовицький уряд видав низку нових декретів: 
1. про відділення Церкви від держави, 
2. декрет про ліквідацію козацтва . 
3. Декларація прав народів Росії, яка проголошувала повну рівноправність народів, їхнє право на самовизначення аж до відділення.
Був розпочатий «червоний терор», було прийнято постанову Раднаркому про Надзвичайну Комісію (НК), яка надавала насильницькій політиці офіційного характеру.

Перший Всеукраїнський з’їзд рад у Києві

Всеукраїнський з'їзд рад у Києві – з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, що відбувався 4 (17) грудня – 6 (19) грудня 1917 року в Києві і був скликаний за ініціативою більшовиків, які прагнули мирним шляхом переобрати склад і керівництво Української Центральної Ради або передати владу радам. Завершився підтримкою чинної Центральної Ради і її курсу, проголошеному в ІІІ Універсалі.

Проголошення у Харкові радянської влади

9 – 10 грудня 1917 р.– більшовицькі делегати з Києва переїхали до Харкова, де була встановлена Радянська влада і працював обласний з’їзд Рад. 12 грудня 1917 р. у Харкові було проведено І Всеукраїнський з’їзд Рад. На цьому з’їзді в Україні проголошується Радянська влада.
З'їзд рад у Харкові був важливий для Раднаркому як місце створення українського більшовицького уряду на противагу Генеральному Секретаріату Центральної Ради. Це призвело до розколу серед українців, оскільки одні підтримували більшовиків, а інші – Центральну Раду. 12 грудня 1917 р. з'їзд проголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Це рішення поклало початок перебудові політичного, економічного і культурного життя України на ідеологічних засадах більшовизму. 
На Харківському з'їзді було обрано:
1. Центральний Виконавчий Комітет рад України, який оголошувався вищою державною владою в республіці у період між з'їздами рад.. Очолив ЦВК Рад України Ю. Медведєв, котрого у березні 1918 р. заступив В. Затонський. 
2. ЦВК створив уряд – Народний Секретаріат.

Похід більшовицьких військ на Київ

  На Київ йшли три армії більшовицьких військ, організовані В. Антоновим-Овсієнко та очолені М. Муравйовим:
Головні бої:
1. Битва в районі заводу «Арсенал» 16 січня 1918 р.
2. Битва під Крутами 17 січня 1918 р. 
3. Захоплення Києва більшовицькими військами 26 січня 1918 р.

IV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності УНР

22 (9) січня 1918 р. – проголошення Четвертого Універсалу Центральної Ради.
Основні положення:
1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;
2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;
3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;
4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;
5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;
6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;
7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;
8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.
Одночасно з IV Універсалом було ухвалено закон про національно-персональну автономію.
Генеральний секретаріат було реорганізовано в Раду народних міністрів УНР. Голова – В. Голубович.

Мирний договір УНР у Брест-Литовському

9 лютого (27 січня) 1918 р. – Мирний договір між УНР з однієї сторони і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією – з іншої.
Умови договору:
1. УНР виходить з Першої світової війни;
2. УНР визнано незалежною державою;
3. Холмщина та Підляшшя входили до складу України;
4. Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію України від більшовиків;
5. УНР зобов'язалась постачати в Німеччину та Австро-Угорщину їжу, що була потрібна для населення.