Онлайн-урок №16 "Українські землі в складі Австро-Угорщини. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій пол. ХІХ ст."

Після трьох поділів Речі Посполитої, частина західноукраїнських земель опинилася у складі Австрійської імперії. Галичина – з 1772 р., Буковина – з 1775 р., Закарпаття – з кінця 17 ст.

Велике значення для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель мали реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ (1770-1780х рр.). 

Українське національне відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. мало свій прояв в культурницьких формах.

Товариство греко-католицьких священників

  В місті Перемишль, відбулося згуртування культурно-освітнього осередку з греко-католицьких єпископів, серед яких: Михайло Левицький, Іван Снігурський, Іван Могильницький, Іван Лаврівський, Йосиф Левицький та інші. Михайло Левицький розбудував народну освіту в Галичині. Іван Могильницький - автор першої в Галичині граматики української мови «Граматика язика словено-руського».
1816 р. - заснування М. Левицьким та І. Могильницьким культурно-освітнього товариства греко-католицьких священиків, яке мало на меті видання книг українською мовою.

«Руська трійця»

1832-1837 рр. – існування освітнього товариства «Руська трійця». Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Свою діяльність «Руська трійця» розпочала зі збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті. 
  Члени «Руської трійці» ставили за мету пробудження національної свідомості українців. Засобом для досягнення мети мали стати книжки українською мовою. В 1837 р. у м. Будин (сучасний Будапешт), було видано альманах «Русалка Дністрова». Її складала низка народних дум, пісень, оригінальних творів і перекладів. Альманах було написано живою народною мовою. Так «Руська трійця» заклала основи розвитку української літературної мови на західноукраїнських землях. Через переслідування Руська трійця розпалася у 1837 р.

Революція 1848 –1849 pp. в Австрійській імперії

  За своїм характером це була демократична революція, одна з революцій, які хвилею прокотилися по країнах Європи, тому цей період називається «Весна народів».
Результати революції:
1. створення у квітні 1848 р. Національної Ради – польського політичного органу;
2. створення 2 травня 1848 р. у м. Львів першої української громадсько-політичної організації – Головної Руської Ради (ГРР). Цей орган перебрав на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконував її протягом 1848–1851 pp.
Лідер ГРР - єпископ Григорій Яхимович. Друкований орган ГРР – «Зоря Галицька» – перша у Львові газета українською мовою. З ініціативи ГРР за національну символіку галицьких українців було прийнято традиційний синьо-жовтий прапор та герб (золотий лев на синьому полі). 
Вимоги ГРР:
А. відокремлення Східної Галичини від Західної та перетворення її на окремий коронний край, тобто на національно-територіальну автономію;
Б. створення української національної гвардії;
В. впровадження української мови в народних школах та викладання цієї мови як обов'язкового предмета в гімназіях. 
На практиці було виконано тільки останню вимогу ГРР. На початку 1849 р. було відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті. Її очолив Я. Головацький.
3. Скасування кріпосного права
А. 19 квітня 1848 р. – у Галичині
Б. 9 серпня 1848 р. – у Буковині
В. 2 березня 1853 р. – на Закарпатті.
  Галичину іноді називають українським П'ємонтом за аналогією з італійською провінцією, яка було лідером у боротьбі за визволення італійських земель з-під іноземного гніту та їх об'єднання в одній соборній державі.

Соціальна і політична ситуація в 50-ті рр. ХІХ ст.

Кримська війна (1853-1856) – Росія проти Англії, Франції, Туреччини та Сардинського королівства.
В цей період відбулися два великих селянських повстання:
1. «Київська козаччина» 1855 р. – масовий селянський рух у Київській губернії, спрямований проти кріпосницьких порядків. Приводом до повстання став царський маніфест про формування державного ополчення для участі у Кримській війні. Проте серед селян-кріпаків поширилися чутки про те, що той, хто запишеться в козаки і піде воювати у Крим, стане вільним і отримає поміщицькі землі.
2. «Похід в Таврію за волею» 1856 р. – селяни почали масово писатися у козаки, формувати органи місцевого самоврядування, відмовлятися відробляти панщину, почали готуватися до переселення до Таврії.
Все це змусило царат прискорити проведення реформ.

Особливості і наслідки соціально-адміністративних реформ в Україні. Законодавче скасування кріпосного права

1. Земельна реформа
19 лютого 1861 р. маніфестом Олександра II було скасовано кріпацтво. Селяни стали особисто вільними, але мали виплачувати поміщикам викуп для того, щоб повернути право власності на свій наділ землі. Особливо болісно це вдарило по українському сільському господарству й українському селянинові, якому царат нав'язав саме такий шлях.

2. Адміністративна реформа 
А. Земська реформа (1864 р.) – створювалися губернські та повітові земські збори та управи.
Б. Міська реформа (1870 р.) – створювалися міські думи та управи.
Ці органи самоуправління вирішували такі питання: відкриття й утримування лікарень, благодійних установ, шкіл, поштамтів; будування нових доріг тощо
3. Судова реформа 1864 р. 
  Утворено два види судів: загальний, який розглядав лише кримінальні справи, та мировий, який розглядав цивільні суперечки та адміністративні правопорушення. Були введені інститут присяжних засідателів, адвокатура, інститут слідчих та криміналістів. Запроваджені головні принципи процесуального права: формальна рівність усіх громадян перед законом, змагальний характер і гласність процесу та незалежність суддів.
4. Військова реформа
А. В сфері військового управління (1864 р.)
Б. Скасування рекрутського набору строком на 25 років (1874 р.)
Запроваджувалася загальна військова повинність для всіх чоловіків, які досягли 20-річного віку. Термін служби становив 6 років (на флоті – 7 років). 
5. Фінансова реформа 1864 р. 
Був створений Державний банк, відбулися значні зміни в системі оподаткування.
6. Реформа в системі освіти 1864-1865 рр.
Право відкривати навчальні заклади отримали приватні особи. Закладалися підвалини вищої жіночої освіти.
7. Реформа в сфері цензури 1865 р.