Онлайн-урок №7 "Українські землі у складі Речі Посполитої"

Люблiнська унія 1569 року

  1569 р., – Люблінська унія: Польське королівство і Велике князівство Литовське об`єдналися в єдину державу – Річ Посполиту. Ця подія мала велике значення для правового становища українських земель і, насамперед, це позначилося на їх адміністративно-політичному устрої.

Адміністративно-територіальний устрій

  Річ Посполита
1. Провінції: Велика Польща, Мала Польща (українські землі), Литва.
2. Воєводства: В Малій Польщі їх було 6 (Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське). Згодом було приєднане сьоме воєводство – Чернігівське.
3. Землі і повіти: наприклад, Руське воєводство складалося з 5 земель (Львівська, Галицька, Перемишльська, Сяноцька, Холмська), а Київське воєводство – з 2 повітів (Овручський та Житомирський).

Державний лад Речі Посполитої

  За формою правління Річ Посполита була дворянською республікою, яку очолював король. Вищим органом влади був Сейм. Вищою судовою інстанцією був коронний трибунал. У кожному повіті існував земський суд, який був становим – шляхетським. Земельні суперечки вирішувалися підкоморними судами. У містах діяли королівські державні (гродські) суди. У них розглядалися кримінальні справи всіх станів.

Братства

  Братства – це громадські організації православного міщанства Їх утворення було пов`язане з прагненням українського міщанства об`єднати зусилля для захисту своїх соціально-економічних інтересів і боротьби проти насильницького окатоличення й ополячення. Істотна риса братств – прагнення до об`єднання і матеріальної підтримки своїх членів. Важливою була і політична сфера діяльності братств. 
  Одним із найвпливовіших в Україні було Львівське братство при Успенській церкві (1586 р.). Братські організації існували в багатьох містах Галичини, Волині, Холмщини та Поділля.

Становище Української православної церкви. Церковнi собора в Брестi в 1596 р. Утворення греко-католицької церкви.

  Реформація – це християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи у XVI столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади. 
  Головною причиною занепаду православної церкви в Україні була втрата власної держави. Проблема взаємостосунків православної і католицької церков знову загострилася з утворенням Речі Посполитої. З’явилася ідея церковної унії. Серед прихильників унії були:
1. М. Рогоза;
2. Іпатій Потій («батьком унії»);
3. Кирило Терлецький. 
В середовищі української шляхти і частини православного духівництва формувався табір супротивників унії:
1. В.- К. Острозький;
2. Г. Балабан;
3. М. Копистенський.
  Проте король Сігізмунд ІІІ своїм універсалом підтримав унію. Таким чином, під верховенством Папи римського було об`єднано польські католицькі і українські православні церкви, утворилася нова, греко-католицька церква, яка містила окремі риси православ’я та католицьких догматів. 
  Риси нової греко-католицької церкви:
1. підпорядковувалася Папі Римському; 
2. церковні обряди, свята та таїнства залишалися православними, а мова богослужінь – церковно-слов`янська. 
3. окремі догмати залишаються католицькими.
4. уніати отримували такі ж права як і католики, зокрема звільнялися від податків.
5. представники уніатського духовенства отримували представництво в польському сеймі.
Результат: Берестейська церковна унія розколола суспільство замість того, щоб, як вказується в універсалі Сігізмунда ІІІ, «зберегти й зміцнити» єдність Речі Посполитої.

Найдавніші часи. Початки людської цивілізації

1. Привласнювальний тип господарства – перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи. До цих занять відносять: полювання, збиральництво, рибальство. 
2. Відтворювальний тип господарства – спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними.

Державний лад грецьких колоній

1. Колонізація – заселення та освоєння вільної території, а також загарбання якоїсь країни або краю, що супроводжується визиском, підкоренням, або іноді винищенням місцевого населення.
2. Республіка – форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноваженнями; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Київська Русь

1. Велике розселення слов’ян – переселення слов’ян, яке відбулося в Європі у VI – VII ст. в процесі Великого переселення народів.
2. Язичництво – релігійні вірування, обожнення сил природи, тварин та рослин, а також людиноподібних істот: русалок, мавок тощо
3. Полюддя – процес об’їзду князем підвладних йому земель з метою збору данини.
4. Сюзеренітет-васалітет – система правовідносин, побудована на особистій залежності одних феодалів від інших, отримала широке розповсюдження в країнах Європи (в тому числі в Київській Русі) в період середньовіччя. Ця система земельних відносин передбачала те, що васали визнавали над собою зверхнiсть сильнiшого (сюзерена). Васал отримував вiд сеньйора феод (спадкове земельне володiння) i був зобов`язаний нести за це вiдповiднi повинностi (вiйськову службу i т.п).
5. Вотчина (отчина) – одна з форм феодальної землевласностi в часи Київської Русi. Походить вiд слова «отчина», тобто батькiвська власнiсть, що переходила у спадок. Виникла в X – XI ст. (князiвська, боярська, монастирська) в процесi формування приватної власностi на землю; успадкована феодальна земельна власнiсть (на вiдмiну вiд подарованої – помiстя).
6. Митрополія – церковно-територіальна одиниця, яку очолює митрополит.
7. Парафія – нижча церковна адміністративна одиниця, фактично територія, на якій живуть члени громади, вірні одному храму.
8. Унітарна держава – форма територіального устрою, за якою держава є єдиною та цілісною, та територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.
9. Федеративна держава – форма територіального устрою, за яким держава є союзною та складається с кількох державних утворень, що мають певну політичну самостійність.
10. Олігархія – правління нечисленної групи заможних і впливових людей.
11. Монархія – форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі – спадкоємному монархові.

Боротьба проти монголо-татарських завойовників

1. Золота Орда – держава кочівницького типу, що існувала між 1240 –1502 роками у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 – 1240-х років.
2. Орда – військо кочовиків, а також місце, де перебувала ставка хана.
3. Улус – Володіння монгольського хана на території Центральної Азії і Східної Європи. Після смерті Чингісхана його держава розпалась на кілька великих володінь, або улусів, які були поділені між його синами та внуками.

Культура ІХ – ХІІ ст.

1. Етнос – історично сформована на визначеній території стійка сукупність людей, що має єдину мову, загальні риси й стабільні особливості культури і психології.
2. Ікона – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.
3. Фреска – живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства. Фресками називають також твір, виконаний у цій техніці.
4. Книжкова мініатюра – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру в рукописах, книгах, на полотні тощо, відзначається особливо тонкою технікою виконання.

Українські землі у складі іноземних держав

1. Ставропігія – автономна православна церковна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами (догляд над духовенством, іноді навіть над ієрархами).